628. Ідоловірці й Ісраель
«Десять днів каяття» (вересень) 1963 року, Кфар Саба.
(переклад з івриту)
«Сказав рабі Йоханан: «Ідоловірець, який займається Торою, повинен бути вмертвленим, як сказано: «Тору заповідав нам» - нам вона дозволена, а не їм» (трактат «Сангедрін», 59:1).
«Кожен, хто займається Торою перед простолюдином, - неначе оволодіває перед ним тією, яка заручена з ним, як сказано: «Тору заповідав нам Моше, «мораша» (спадок)…», - не читай «мораша», а «меураса» (заручена)» (трактат «Псахим», 49:2).
Маємо зрозуміти поняття «ідоловірець, який вивчає Тору», - те, що він повинен вмерти: мається на увазі, якщо людина не зробила повернення до Творця, вона відповідає стану «ідоловірець». А коли вивчає Тору, - а Тора зветься «життям», як написано: «Бо вона – життя твоє і довголіття твоє», - цього людина може досягти лише тоді, коли вона – «ісраель», тобто служитель Творця.
Тоді як коли людина служить сама собі, - це вважається чужим для нас служінням, бо не може тоді мати задоволення від життя, що в Торі. І причина та, що поки що вона займається чужим служінням. Виходить, що людина завинила душею своєю, що і зветься, що вона повинна вмерти.
Тобто, при тому, що вона вчиться, і оскільки вивчає Тору, мала б заслужити життя, тобто щоб дали їй втішатися тим життям, що в Торі, але через те що вона служить чужим служінням, виходить, що повинна вмерти, а не жити, тобто не відчуває смак життя в Торі.
І цим пояснюється сказане: «Служитель ідолів, який займається Торою, - він подібний первосвященику». Тобто, знає, що він поки що ідолопоклонник, і жалкує про це. Тоді кажуть, що певно він вчинить повернення до Творця, і удостоїться стати «ісраелем», тому що світло що в Торі, повертає його до добра. Тоді як коли людина вивчає Тору і не знає, що сама вона є ідолопоклонником, тобто не відчуває себе такою, тоді вона завинила душею своєю.