605. І почув Ітро

(переклад з івриту)

«І почув Ітро». Запитує Зоар: то чи тільки Ітро почув, а всі народи не почули? Адже написано: «Почули народи й здригнулися». Проте, Ітро почув – і зламався, а всі народи чули і не зламалися. Тому їхнє «почули», не означає, що почули.

І слід запитати, - що то за причина, що Ітро зламався, коли почув про розтин Крайнього моря і війну з Амалеком? Він побачив тут дві речі: а) зі сторони Творця. Те, що Він сказав Моше: «Творець воюватиме за вас, а ви мовчіть». А про війну з Амалеком написано: «І сказав Моше до Єгошуа: «Вибери нам людей і йдіть воювати з Амалеком». І написано про Моше: «І були його руки вірними до заходу сонця».

І маємо сказати, що коли вийшли з Єгипту, вірили в Творця, отже, завдяки вірі не потребували збудження знизу, а Творець сказав їм, щоб вони тільки продовжували б вірити, і тоді Він воюватиме за них, бо сила віри визволяє від усіх лих.

Бо поняття віри є, власне, категорією збудження знизу, як сказали мудреці: «Усе в руках небес крім страху перед небесами». І зовсім інше – війна з Амалеком, котрий «перетнув тебе в дорозі», і він приносить невір’я народові Ісраеля. Як тлумачили «і захопив задніх», - відрізав у них крайню плоть і кидав усе це вгору, тобто жбурляв у бік Вишнього й казав: «Заповідь, що заповідав Ти народу Своєму, Ісраелю, - чим допомогла їм?», - так пояснено в книжці «Сіфтей хахамім».

Тому те, що залежить від віри, що є трепотом перед небесами, - це в руках людини. Тому вони були повинні воювати.