589. І не повів їх Творець
(переклад з івриту)
«І не повів їх Творець землею филистимлян, бо близько… Як би не передумав народ, коли побачать війну і повернуться до Єгипту».
Поняття «близький» і «далекий»: близьким називається близький до розуму, а далеким – далекий від розуму. Бо розум зобов’язує, що краще було б, якби дорогу, що веде до землі Ісраеля, тобто до входу в роботу Творця, було б Творцю зробити такою, щоби кожен, хто почав служіння Йому, діяв би за аналізом «гірке чи солодке», так, як це пояснено в «Передмові» до книги «Панім меїрот у масбірот».
А після гріха древа пізнання, утворився аналіз «добро чи зло», тобто може бути щось солодким, і все одно приносить зло людині, так само й навпаки: може скуштувати гірке, і все одно воно йому на благо.
Тому, як це бачить людина, мав би солодкий смак в Торі та заповідях бути відкритим, а в матеріальних речах не треба щоб була така вже насолода. Тоді, оскільки людина за своєю природою прагне до насолод, - а це походить від мети творіння, - тому, якби була насолода відкритою, кожен гидився б матеріальним і вкладав би всю енергію в Тору та заповіді.
Тоді як тепер в матеріальному насолоди відкриті, а щодо Тори та заповідей існує приховання. Наприклад, коли чоловік облачається в таліт, не відчуває в цьому жодного смаку. Тоді як коли вдягає новий одяг, він таки відчуває смак. Тому й важко дотримуватися Тори та заповідей. І це зветься «далекою дорогою». У той час якби насолода Тори та заповідей була відкритою, це називалося б «близькою дорогою».
«І не повів їх… коли побачать війну і повернуться до Єгипту». Бо тоді, коли побачать війну, то скажуть: адже те, для чого я займаюся Торою та заповідями, це щоб була мені насолода. То чому йти на війну, щоб мати більшу насолоду? Я задовольнюся й цією матеріальною насолодою.
Тоді як коли веде їх дальньою дорогою, тобто коли аналіз в Торі та заповідях, відбувається в категоріях «добро» і «зло», зміст чого в тому, що вся ціль духовної роботи це тільки віддавати і не отримувати, то хоч це й далека дорога, - адже робота ця далека від розуму, - але якщо бажає йти дорогою віддачі, тоді немає для нього повернення, бо той, хто починає роботу, той знає, що лише цим шляхом можна прийти до мети.
Але насправді треба сказати, якщо Тора та заповіді будуть відкритими, - яка робота там може бути? Тому ясно, що має бути це заради небес. А оскільки важко буде спрямувати намір ради небес, тоді скаже, що повертається до матеріального, бо щонайменше там зможе отримати насолоду, хай навіть і малу. Але в духовному, якщо не може спрямувати намір, не дають йому нічого.
Тоді як коли починає працювати ради віддачі, тоді відразу призвичаює себе до шляху віддачі. Якщо так, то війни для нього не є чимось новим, а відразу починає воювати проти себе. А тому такий матиме більше успіху і не повернеться до матеріального, тобто «в Єгипет».