584. Лик Творця до тих, хто чинить зло

На виході суботи глави «Ноах» (11 жовтня) 1975 року.

 (переклад з івриту)

«Лик Творця до тих, хто чинить зло, викорінити з землі пам’ять про них», «Кричали, і Творець чув, і від усіх лих рятував їх».

І слід запитати: адже лик Творця відноситься до праведників, а не до тих, хто чинить зло, як написано: «Бо в світлі лиця Свого дав Ти нам… милосердя і життя, і мир». І тільки ахораїм, зворотна сторона, називається категорією суду, який судить грішників.

І маємо сказати, що йдеться про те, що ті люди, які бажають іти шляхами Творця, дорогою правди, вони бачать, що завжди вони чинять зло, і кричать вони до Творця, щоби визволив їх, допоміг би вийти зі стану зла. І все, що було в їх змозі, зробили, і не можуть звільнитися від зла, так, як пояснюють про вихід з Єгипту: «І застогнали сини Ісраеля від роботи, і піднявся їхній лемент до Творця», - і вивів їх з Єгипту.

Так слід пояснити й тут, тобто, що Творець світив їм Своїм обличчям, тоді само собою пішло від них приховання, котре було в них. Бо оскільки «лик Творця до тих, хто чинить зло», тому лик Творця анулює навіть згадку про зло. І це є поясненням сказаного: «викорінити з землі пам’ять про них». Тобто, «арец» (земля) від слова «рацон» (бажання), як відомо, - навіть згадка про зле бажання не пробудиться в них, тому що «кричали, і Творець чув, і від усіх лих рятував їх».