<- Кабалістична бібліотека
Продовжити читання ->
Кабалістична бібліотека

Моше

Рашбі

Рамхаль

Аґра

577. Про питання мети

 

На виході суботи глави «Трума», (28 лютого) 1977 року.

 (переклад з івриту)

Кінцевою метою роботи людини є прийти до наміру ради віддачі, бо зовнішніми діями немає що виправляти. Адже клі, котре створено з боку Творця, - йому не буде ніяких змін, а всі зміни мають бути тільки в плані наміру, тобто оскільки метою творіння є дати благо створінням, тому для цієї мети створив клі, зване бажанням і прагненням отримати насолоду.

Проте, для того, щоб не було «хліба сорому», а була б тотожність властивостей, сталося виправлення, що зветься скороченням, щоб не отримувати інакше як лише ради віддачі. Іншими словами, в те ж саме клі, що було й раніше, тобто в бажання отримувати, але з іншим наміром, тобто щоб не отримувати тому, що бажає задовольнити свою потребу, а з причини заповіді Творця, Який бажає дати благо створінням. А для власного блага – він готовий поступитися насолодами.

Виходить, згідно з цим, що вся робота, вона лише з наміром прийти до того, щоби людина прагнула віддавати, і це зветься внутрішньою роботою, що є річчю прихованою, не видною ззовні, - намір людини щодо тієї дії, котру вона робить.

Але для того, щоби прийти до наміру, що зветься внутрішньою роботою, потрібна спочатку зовнішня робота, що є діяннями, - тобто річчю, видною очам. Іншими словами, щоб роботу людини було видно назовні. Тоді як намір є річчю внутрішньою і прихованою.

Тому дається нам робота в Торі та заповідях, щоб ми цими діяннями прийшли до наміру. Тому сказали мудреці: «Сказав Творець: «Створив я зле начало, створив Я Тору-приправу». Тобто, коли Тора та заповіді приправляють зле начало, щоби був у нього смак, а саме зле начало називається бажанням отримувати.

І коли це для себе, тоді немає в ньому смаку, бо на нього діє скорочення, і воно залишається у «вільному просторі». Тоді як завдяки Торі та заповідям людина приходить до наміру заради віддачі, і тоді цим клі, званим бажанням отримувати, отримує все добро та насолоду.

Згідно з цим виходить, що зовнішні діяння є засобами, завдяки котрим приходить до цілі, якою є намір віддачі. Тому потрібно знати, що коли займаються зовнішніми речами, це лише підготовка прийти до внутрішнього, що і є ціллю.

І тоді, коли людина має істинний намір, тоді самі дії визначаються як внутрішні, тобто внутрішнє світло зодягається в зовнішні дії в Торі та заповідях. Отже, за принципом «гілки й кореня» зодягається вище благо в заняття Торою та заповідями, як пояснено в коментарі «Сулам» в «Передмові книги Зоар».