554. Сила думки

(переклад з івриту)

Коли людина починає обмірковувати якусь думку, тоді вона творить цю думку. І коли ми кажемо, що Творець дав їй, щоб вона міркувала б над цією думкою, тоді Творець є творителем людини, а людина творить думку. Виходить, що людина, яка думає, що вона є сином по відношенню до Творця, то думка є сином по відношенню до людини.

Людина, коли вона думає, називається «хто». Вона запитує - «хто» вона є. І коли людина досягає відповіді на своє запитання, тоді відповідь називається категорією «що». Отже, «що» зветься «хохма» (мудрість), що є категорією «коах ма» (букв. «сила питання «що» - ті ж літери, що і в «хохма»). Тобто, «що» облачається в людину у вигляді сили, що є силою мислення.

Коли людина починає думати про дивні сили, що існують в ній, вона вимушена сказати, що це сила Всесильного, що «зодягнена» в неї, здійснює всі ці діяння без її відома. І хоча й не має людина ніякої влади над собою, тобто над діями, котрі відбуваються в ній, але є в неї сила, що може втручатися виправленими діями, котрі людина повинна знайти для свого тіла, як наприклад, харчі й подібне, що спричинює завади для процесів тіла.

Людина є окремою частиною в загальному створінні, і вона вимушена включатися в них і отримувати від них живлення, і цим вона об’єднується з ними. Тобто, людина мусить приймати в себе частини повітря, води, сонця тощо, оскільки вона є однією ланкою в ланцюжку створіння. Мусимо перебувати завжди в доброму стані, тобто, що живе у світі, який весь – добрий, і все, що відчуває, - все це на добро.

Коли люди роблять людині щось зле, без жодної причини, просто через те, що вони грішники за своєю природою, і тому вони завдають їй лиха, то хай не думає людина, що це випадково, а при всій злості, котра є в неї на них, - не можна мститися їм, а хай скаже, що все це від вищого управління. І цим людина переможе своє зле начало і всі сили гніву вона має ввести в святість. І це є випробуванням, коли Творець бажає випробувати її, чи зможе вона в такий час утриматися в непорочності своїй і бути тим, хто любить Творця. І від подолання людина робиться сильною.

Треба їй знати, що Спільник облачається в неї.

І не думати й не робити нічого, що не підходить Спільнику. Думати про піднесеність Творця і прагнути, щоб було світло.