545. Зусилля та знахідка

Двадцятого іяра (8 травня) 1977 року, Тверія.

(переклад з івриту)

У «Мідраш Раба»: «Кожен, хто тремтить переді Мною і виконує слова Тори, вся мудрість і вся Тора дані йому в серце». І слід запитати про це згідно з поясненим: «Не трудився і знайшов, - не вір». Бо якщо так, як можливо удостоїтися Тори без зусиль. І також запитують люди: як стосується зусилля до знахідки, адже знахідка приходить до рук, коли людині байдуже, а якщо так, то чому вислів включає і зусилля і знахідку?

І згідно зі згаданим вище уривком з «Мідраша», слід сказати, що коли людина докладає зусиль в своєму тремтінні [перед Творцем], де тремтіння називається вірою, - адже треба вірити, що неможливо прийти до зближення з Творцем без тотожності властивостей в бажанні віддачі, - і докладає зусилля в бажанні віддачі, тоді удостоюється знахідки. Тобто Творець дає людині Тору та мудрість, як написано у «Мідраші».

І дійсно, слід запитати, чому саме до Тори Творця має бути зусилля, тоді як решту премудростей можемо досягти без зусиль. Адже ми бачимо, що нічого не досягається без зусилля.

Проте, можна сказати, - те, що мудреці називають зусиллям, завдяки якому приходимо до Тори, це зовсім інша справа ніж те, як докладають зусиль в решті наук. Для того, щоби осягти інші науки, людині потрібні зусилля мозку, і тим, що докладаємо старань в урозумінні понять, приходимо до осягнення, коли збагнемо ті науки, що вивчаємо.

У той час як щодо Тори, - справжня Тора називається подарунком, а до подарунку не належить слово «зусилля», бо подарунок залежить не від зусиль отримувача, а від думки дарителя: якщо є в нього бажання, тоді він дає подарунки тому, кому хоче. Якщо так, як можна сказати «зусилля» про Тору.

Однак, ми бачимо, що ведеться так у світі, що людина, яка хоче роздавати подарунки, вона дає тому, кого любить, а отже, якщо отримувач бажає, щоб дали йому подарунок, не годиться, щоб просив у дарителя подарунок. А лише коли отримувач докладає зусиль, щоб даритель побачив, що він належить до тих, хто любить дарителя, тоді, природно, даритель дає йому подарунки.

І виходить, згідно з цим, для того, щоби удостоїтися дарування Тори, він повинен трудити себе різноманітними діяннями, щоби Даритель побачив би, що він належить до тих, хто Його любить. Тоді, само собою, Він дає йому подарунки.

А для того, щоби Творець побачив, що він належить до улюблених Творця, - необхідні великі зусилля, тому що людина має намагатися, щоби не бажалося б їй нічого, а все її прагнення – бути тим, хто приносить Творцеві задоволення, і не з себелюбства, а з любові до Творця. І це є великими зусиллями, тому що воно проти природи людини, з якою її створено.

І завдяки цьому зусиллю людина стає однією з улюбленців Царя, і тоді Творець дає їй подарунок. Тому належить тут казати про зусилля щоби бути тим, хто любить Творця, а не власну користь, і давати задоволення Творцеві, тоді - «знайшов», тобто Творець дає людині добро та насолоду як «знахідку». Тому що вона трудить себе в зворотному напрямку, - щоб сама вона віддавала б Творцю. І знахідкою зветься, що Творець дає задоволення й насолоду людині.

Короткий зміст сказаного вище:

1) Чому без зусилля не можна здобути Тору, тобто решту наук таки можна опанувати без зусиль.

2) Що це за зусилля, котре має місце саме в Торі.

3) Чому Тора називається «знахідкою». І якщо вона приходить в стані неуважності, як знахідка, то як можна сказати про «зусилля».

4) Чи не є Тора подарунком, а не знахідкою?

5) Якщо Тора називається подарунком, як можна сказати про зусилля для отримання подарунка, адже клі для подарунка називається любов’ю, тобто тому, кого люблять, дають подарунки.