536. Відділяй десятину

На виході суботи глави «Р’е» (13 серпня) 1977 року.

(переклад з івриту)

«Відділяй десятину», і тлумачили: «Теасер» (відділи десятину) щоб «тіт’ашер» (став багатим). І на перший погляд, як могли мудреці тлумачити цю настанову в егоїстичному ключі, тобто, - щоби людина давала милостиню, щоб забагатіти? І можна сказати так, як написано: «Зробимо й почуємо». А мається на увазі, що завдяки діянням вони прийдуть до «почуємо», тобто дія впливає на намір.

Виходить, що людина, коли відділяє десятину, тобто діє у віддачі, хай спрямовує намір «щоб став багатим», тобто щоб удостоїтися бажання і прагнення віддавати. Іншими словами, як дія є віддачею а не отриманням, так само заслужить, що і думка, й намір її будуть лише віддавати і не отримувати ніякої винагороди натомість.

І ще слід сказати: «Асер – тіт’ашер» (відділи десятину – забагатієш), тобто в словах «віддай десятину» йдеться про дію, що коли вчиниш дію віддачі, «забагатієш», тобто удостоїшся також щоб і намір був віддачею, а не отриманням.

А що буде потім з «щоб став багатим»? Адже неможливо отримати  від Творця добро та насолоду, що зветься «багатством», до того, як буде в людини тотожність властивостей з Ним. І тоді, коли удостоїться того, що і намір буде ради віддачі, тоді заслужить отримати багатство, - що і зветься «щоб став багатим».