532. Основний вибір

(переклад з івриту)

Основний вибір стосується причини, - що саме зобов’язує людину займатися Торою та заповідями. Бо людина мусить виконувати всі 613 заповідей, інакше покарає її [Творець] в цьому світі. Адже коли існував Храм, застосовували чотири види умертвіння [за вироком] суду, і примушували виконувати наказові заповіді тощо. Але щодо причини, котра зобов’язує людину виконувати Тору та заповіді, - про це належить сказати, як про вибір, бо не можна сказати про це як про примус.

Загалом існують три причини, як написано в Зоар: а) причина винагороди та покарання в цьому світі, б) винагорода та покарання в майбутньому світі, в) віддача Творцеві. Тобто, якщо не може віддавати Творцю і реалізувати принцип «Як Він милосердний, так і ти милосердний», тому займається Торою та заповідями як чудодійним засобом, щоб це привело його до стану, коли буде в нього бажання та прагнення віддавати Творцю.

І це є поняттям, що духовне, воно вище за місце і вище за час. І коли кажуть тілу, щоб виконувало Тору та заповіді через духовну причину, тобто щоб віддавати Творцеві, - для тіла все це недоречні балачки, бо воно не розуміє їх через те, що запитує, - що йому буде з цього?

А якщо питають його: проте, завтра чи післязавтра ти таки зможеш виконувати це через духовну причину? Тоді воно відповідає, - ні сьогодні, ні завтра й ніколи, - і немає жодного шансу, щоб була йому можливість зайнятися духовним.

І це зветься що духовне, воно вище феномену місця, тобто людина повинна молитися Творцеві, щоби допоміг їй прийти до того, щоб працювати з бажанням ради віддачі, попри те, що не існує з боку розуму людського ні місця, ні часу, де і коли людина могла б зробити щось у віддачі.

Але якщо людина приходить до усвідомлення, що це путь істини, тоді вона концентрує всю свою роботу в цій точці, щоби Творець допоміг би їй прийти до того, щоб прийняти на себе істинну лінію [поведінки], котра вимагається від створінь, і це – ради віддачі.