507. Що таке радість

(переклад з івриту)

Відомо, що радість не є певною річчю, а є породженням та результатом якоїсь певної речі. Тобто, якщо людина має якесь задоволення, тоді те задоволення породжує збудження, що зветься радістю. І згідно з цим зрозуміло, що той, хто не має задоволення в своєму житті, не має він ні можливості, ні місця, щоби виникла в нього радість, бо бракує йому чинника та причини, щоб народився в нього цей наслідок, що зветься радістю.

Ми бачимо, що маленькі діти завжди перебувають в радості. А сенс той, що через свою малість вони можуть втішатися від будь-чого, адже немає в них цінностей та розрахунків, і від кожної маленької речі вони мають смак та задоволення. І ця річ забезпечує їх причиною, щоб могли радіти.

Тоді як людина, коли вона дорослішає, робиться обмеженою в отриманні задоволення, в мірі своєї дорослості, тому що те, що вона дорослішає, це забирає в неї можливість вражатися від будь-чого, і само собою, немає їй втіхи від будь-якої речі.

І це є поясненням сказаного: «Додає знання – додає страждання». Бо той, хто має розум, він перебірливий, і не всяка пожива, що дають йому, є для нього їжею, котра приносила б йому задоволення.

І це зроблено з особливим наміром, щоб людина побачила, що від усіх пристрастей цього світу немає їй ніякої насолоди, котра давала їй втіху, щоб могла вона радіти цьому, бо ці насолоди пасують лише тим, в кого малий розум.

Тому цим дається людині можливість, щоби змогла вийти з усіх пристрастей цього світу, і щоб почала отримувати насолоди лише від того, що важливіше за матеріальне. Щоб були їй задоволення й насолода від речей духовних, і щоб тільки від цього вона втішалася. Коли лише подібні задоволення приносять їй радість.

Тому, коли дивиться на того, хто не має більших досягнень, як тільки насолода від їжі та питва, та пошани тощо, людина дивиться на нього як на маленьку дитину, яка втішається тим, що грається з іграшками.

А отже виходить, - той, хто бачить, що не має він радості, як це у інших людей, причина цьому та, що він стоїть на рівні більш високому. Тому він повинен знати, що Творець дає йому можливість, щоб почав займатися Торою та духовною роботою. І це принесе йому істинну радість, що зветься радістю заповіді.