Бней Барух Академія кабали

Поняття «шлях істини». Є шлях брехні, і є шлях істини, - по відношенню до причини, котра зобов’язує людину займатися Торою та заповідями. Існує причина, звана «користь для тіла», коли завдяки заняттям Торою та заповідями отримує винагороду в цьому світі, а також і в майбутньому світі. І в тій мірі, якою людина вірить у винагороду та покарання, вона може виконувати Тору та заповіді, тому що це на користь бажання отримувати, званого тілом.

І це називається «шлях брехні», тому що не зможе так прийти до мети творіння, котрою є «дати благо Його створінням», з причини «хліба сорому». Тому потрібна тотожність властивостей. А якщо всі заняття людини – для власної користі, то як може це привести до тотожності властивостей?

Тому «шлях істини» називається, коли причина, що зобов’язує людину, є «задля віддачі», а це – не ради отримання винагороди. Тому тільки таким є шлях істини, оскільки завдяки цьому буде виправлена проблема «хліба сорому».

І цим зрозуміємо те, що написано в Зоар: «Мірою, котрою людина відміряє, відміряють їй» (розд. «Пінхас, стор.198, п.506). І пояснено в коментарі «Сулам», що дають людині в тій мірі, що згадано, і це як написано: «У будь-якому місці, де нагадаю Моє ім’я, прийду до тебе і благословлю тебе». Слід було б сказати: «згадаєш Моє ім’я», однак смисл саме той, що в тій мірі, як Я нагадую Своє ім’я, тією ж мірою прийду до тебе.

І на перший погляд немає жодного пояснення тому, як він тлумачить. Однак, згідно зі згаданим вище, добре зрозуміло, що саме в тій мірі, що нагадав, тобто те, до чого людина прагне, те й дають їй. І ось, ті хто йдуть шляхом істини, тобто бажають приносити задоволення Створювачу своєму, і вони бачать, що всі діяння їхні не ради небес, тоді вони моляться до Творця, щоби Він побачив, що вони таки зможуть чинити дії в ім’я Творця.

Тоді каже Творець: «У будь-якому місці, де нагадаю Моє ім’я», тобто ви дасте Мені можливість, щоби Я зміг віднести ім’я Своє до ваших діянь. Іншими словами, щоб було збудження знизу, щоби Я, - каже Творець, - відніс би ім’я Своє до цих діянь. А тоді звідки ви знатимете, що Я вже відношу Своє ім’я до вас? Це побачите, коли Я «прийду до тебе і благословлю тебе».

Отже, вся мета творіння, котрою є «дати благо Його створінням», не може розкритися перш, ніж ви виправите проблему «хліба сорому», тобто коли зробите ваші діяння віддачею. І тоді реалізується мета творіння: «дати благо Його створінням»,

І це те, що написано: «У будь-якому місці, де нагадаю Моє ім’я», що Я відніс Своє ім’я до вас, тобто всі справи ваші є лише віддачею. Тоді знатимете, якщо Я «прийду до тебе і благословлю тебе». Так, як сказав Рамбам: «Як відбувається повернення? – аж поки засвідчить про нього Той, хто знає таємне».