486. Починаємо вести мову з Нескінченності

(переклад з івриту)

Згідно з правилом, ми починаємо вести мову лише з місця зв’язку, що між Творцем і створіннями, котре зветься категорією Нескінченності, і це - Його бажання дати благо Своїм створінням. І ніяк не з того, що перед ним. Згідно з цим виходить, що годі й питати, що за причина, що побажав Творець дати благо, тобто що спричинилось до цього, тому що ми починаємо з бажання дати благо – і далі вниз, а не [з того, що] до цього бажання.

Якщо ж ти питаєш, який сенс, тобто яка причина того, що з’явилася перед Творцем властивість «давати благо», - у такому випадку йдеться вже про щось, щодо зв’язку, а цього ми вже не осягаємо. Так само і категорію «дати благо», котру ми осягаємо, це також «з дій Твоїх пізнаємо Тебе», тобто з того, що ми отримуємо благо, зрозуміло, що існує бажання дати благо.