480. Місце, котре обере Творець

(переклад з івриту)

«І буде: місце, котре обере Творець, Всесильний ваш поселить там ім’я Своє, туди приносьте все, що я заповідую вам: всеспалення ваші і ваші жертви, ваші десятини і приношення від руки вашої, і все обране з обітниць ваших, що обіцятимете Творцю» (Тора, «Дварім», 12:11).

І маємо запитати: оскільки свята Тора є вічною, і якщо так, в наш час - що це за місце, котре обрав Творець поселити там Своє ім’я? І ще слід запитати, на що натякає те «місце», котре обрав Творець, - адже «небеса і землю Я сповнюю».

І це питання поставив один «куті» (чужинець) рабі Меїру (у «Берешіт Раба», розд.4), сказавши так: «Чи можливо, щоб Той, про кого написано «небеса і землю Я сповнюю», говорив би з Моше з-проміж двох жердин ковчегу?» Сказав йому – принеси мені великі дзеркала. Сказав йому – дивися на свій образ в них. Побачив великий образ. Приніс малі дзеркала, сказав йому – дивися на свій образ в них. Побачив себе малим.

Сказав йому [рабі Меїр]: «Якщо ти, який є лише плоттю та кров’ю, міняєш себе в усьому, що захочеш, - то Той, хто сказав, і постав світ, благословен Він, - тим більше. Коли Він хоче – «адже небеса і землю Я сповнюю». А коли хоче, – говорить з Моше з-проміж двох жердин ковчегу», кінець цитати.

Також і цей приклад слід зрозуміти: що це за відповідь, адже на перший погляд притча не відповідає моралі. Оскільки образ, що в дзеркалі, це стосовно людини річ зовнішня, але сама людина – певно що має розмір: вона або мала, або велика.

А поняття «місце, котре вибрав Творець», - це властивість віддачі, що в розумі й у серці. І «туди приносьте», - кожну заповідь. І треба приносити заповіді й добрі справи, що є в людини. Тоді як в інших місцях Творець не перебуває, тобто немає ніякого розкриття. І це - саме «з-проміж двох жердин ковчегу».

Де поняття «дві жердини ковчегу» є властивостями любові та трепету, що є поняттями наказових і заборонних заповідей, і це відповідно до «Я» і «хай не буде в тебе». Що саме на двох цих розкрилася Шхіна, що зветься «ковчег».

І це означає: «ковчег несе своїх носіїв», тобто, не людина приймає святу Шхіну, а свята Шхіна наближає людину, і тоді людина може робити все в плані віддачі.

А поняття «мар’а» (дзеркало), тобто розкриття Творця, так називається, бо це «бе-мар’е» (виразним видінням), а не загадками».