475. Прислухайтеся, небеса

Тиждень глави «Гаазіну» (вересень) 1980 року.

(переклад з івриту)

«Прислухайтеся, небеса, і говоритиму, і почуй, земле, мовлення уст моїх».

Коментатори запитували, чому про небеса написано «прислухайтеся», а про землю написано «почуй». А також, чому [про звернення] до небес написано «говоріння», а до землі написано «мовлення».

Ось, «небесами» називаються люди, всі заняття яких - в духовних справах. А «земля» - це ті, хто займається речами земними. «Прислухайтеся» - вираз близькості: той, хто стоїть близько, кажуть йому - прислухайся добре, що я тобі кажу. Але ж «почути» - це говориться про далеке, як написано: «Почуте почули ми здалеку».

Люди, які займаються духовними справами і які не далекі від істини, щодо них говориться «прислухатися». І також щодо них належить сказати «говоріння», як сказали мудреці про вислів: «Так говори до дому Яакова і скажи синам Ісраеля», - до чоловіків проказуй словами твердими як жили, але ж до жінок – м’яке говоріння.

Ось, Рамбам каже щодо істини, що цю справу, «лішма», можна розкривати жінкам і малим, і загалу простолюду лише аж коли примножиться їхнє знання і помудрішають додатковою мудрістю, - тільки тоді розкривають їм цей секрет помалу.

Тому «проказування», що є словами твердими як жили, тобто лішма, щоб працювати не для отримання винагороди, - на це тіло незгодне. Але ж якщо це «м’яке говоріння, тобто ло лішма, тоді тіло таки може згодитися. Тому простолюду й жінкам треба казати м’яким говорінням.

Тому люди, що належать до духовної роботи, які займаються духовним, їм дозволено говорити, що слід працювати лішма, оскільки вони не далекі від лішма. Тому написано: «прислухайтеся», вираз близькості, і зовсім інше – ті, хто далекі від поняття лішма.