473. Зловмисності стають для нього як заслуги

(переклад з івриту)

Дивись в «Передмові Зоар»: «Бо в останні часи розкриється світло велике в усіх світах, і завдяки цьому повернеться до Творця кожна плоть у поверненні повному та любові».

І відомо, що сказали мудреці, що той, хто удостоюється повернення в любові, зловмисності стають йому як заслуги (трактат «Йома», 86:2). І це те, що сказав пророк про тих грішників, які говорили, користуючись між собою наругою та лайкою, кажучи: «Марна річ - служити Всесильному і який зиск, що виконували ми службу Його».

А на сторінці 127: «Книга пам’яті, наведена у пророка Мал’ахі (3:16), де написано: «Сказали ви – марна це річ, служити Всесильному... І влаштувалися ті, хто чинять зло, випробовували Всесильного і врятувалися. Тоді промовляли ті, хто трепоче перед Творцем, один до одного, і послухав Творець, і почув, і написав книгу пам’яті перед Собою для тих, хто страшиться Творця і шанує ім’я Його, і будуть вони Мені, - сказав Творець воїнств, - на той день, коли зроблю Я чудодійний порятунок».

І слід зрозуміти ці слова, що коли вони промовляли один до одного і говорили між собою такі ганебні речі, - і сказав про них пророк: «Тоді промовляли ті, хто трепоче перед Творцем». Пояснює це, що в великий день кінця виправлення, коли розкриється світло повернення в любові, - ось, і ці зловмисності перетворяться також на заслуги.

І маємо зрозуміти поняття «зловмисності стали як заслуги», хоч пояснення і в простому сенсі. Слід пояснити це так, як вивчаємо, що в час, коли людина бажає займатися Торою та заповідями не ради отримання винагороди, тоді тіло опирається і твердить: «Що це у вас за робота?», а це: «Який зиск, що ми виконували Його службу?»

Тим, хто працюють на рівні загалу, немає в них запитань «що це за робота», бо основні запитання починаються тоді, коли бажає працювати виключно не для отримання винагороди. І тоді, наскільки людина зміцнюється в цьому, в цій мірі тіло чинить опір.

Виходить, що ті, хто трепоче перед Творцем, які бажають [працювати] тільки не ради отримання винагороди, говорять один до одного. І якщо людина працює [з цим] цілий день, то й тіло твердить увесь день: «що це за робота?» І через ці твердження утворюється в людині бажання звільнитися від цих запитань.

А коли запитання досягають повної міри, тоді дають людині з небес дух повернення до Творця. І тоді виходить, що всім чинником духу повернення були ці зловмисності, тобто запитання. Отже, зловмисності, - запитання, - стали як заслуги. Адже якби не ці запитання, не було б у людини клі отримати дух повернення.