448. Відчуття досконалості

(переклад з івриту)

Сказано про вислів: «Завжди очі Творця Всесильного твого на ній, від початку...», - часом на добро, а часом на зло. Часом на добро – яким чином? Скажімо, були Ісраель закінченими грішниками в Рош а-Шана (на початку року), і присудили їм нечисленні дощі. Зрештою вони розкаялися. Додати неможливо, бо вже ухвалено присуд. Проте, Творець спускає дощі в час, коли земля потребує їх. Усе згідно з землею.

Часом на зло – яким чином? Це коли Ісраель були абсолютними праведниками в Рош а-Шана, і присудили їм численні дощі. Зрештою погіршали. Зменшити неможливо, бо вже ухвалено їм присуд, але Творець пускає дощі невчасно, на землю, котра не потребує їх. З цього виходить, що можна присудити і додати їм? Міняється там, де це можливо (трактат «Рош а-Шана», 17:2).

Тобто, якщо людина не достойна, тоді в час їди відчуває, що вона – в досконалості. А в час Тори та заповідей відчуває недоліки та мізерність. А правда в тому, що мало би бути навпаки: в час, коли займається матеріальним, вона повинна бути у відчутті недоліків, а в час Тори та заповідей мала б бути в досконалості, - і буде тоді рада своїй долі.