440. І побачив Пінхас

Тиждень глави «Пінхас» (липень) 1979 року.

(переклад з івриту)

«Тому сказано: «Ось, Я даю йому Свій союз, союз миру».

І треба зрозуміти, на що натякає це поняття, «союз миру». Що є в цьому союзі, що зветься союзом миру.

Ось, в кінці глави «Балак» написано: «І побачив Пінхас». І пояснив Раші: «Побачив дію і згадав закон. Сказав до Моше, - прийнято мною від тебе, що той, хто лягає з арамітянкою, ревнителі вбивають його... тобто не суд вказує йому робити [це]». Виходить звідси, що побачив дію, - що є тут лиш тільки дія, - і згадав закон». Тобто, закон такий, що суд не вказує йому [це] робити.

І натяком вказується, що поняття суду, це як сказали мудреці: «Нещастя приходять у світ лиш тільки через суддів Ісраеля» (трактат «Шабат», 139:1). А це означає, що в кожного з Ісраеля є «суд», тобто, в людині є розум, що судить кожну справу, чи робити її, чи ні, і це зветься «судом» кожної людини.

Виходить, - якщо суддя його є суддею недостойним, він неначе саджає «ашеру» (дерево ідоловірства). І суд людини, до того, як вона удостоюється повернення до Творця,- це судді, недостойні приймати судові рішення в Ісраелі.

І це – «побачив дію», бо служитель Творця, який хоче йти дорогою істини, він може бачити тільки дії, а не закон. Бо закон, те, що розум його повинен вирішити, та жодного разу його розум не зобов’яже його діяти ради віддачі, оскільки це проти його бажання. Тому його суд не дозволить йому діяти, маючи намір ради віддачі.

Однак, якщо людина зміцнюється і каже: «Я – ревнитель», - тобто незважаючи на те, що її суд не наказує саме так, - тоді «Я виконаю дію, не вдаючись до розуму», що зветься вище за знання.

А щодо дії, - це завжди повинно бути з подоланням, що зветься – «Хай завжди людина веде війну», як сказали мудреці: «Завжди хай людина роздратовує добре начало проти злого начала» (трактат «Брахот», 5:1). І пояснив Раші, що хай влаштовує з ним війну.

А якщо людина йде завжди вище за рівень знання, тоді Творець каже: «Ось, Я даю їй Свій союз, союз миру». Як написано: «Послухаю, що говоритиме Творець, бо проголосить Він мир до народу Свого і до відданих Йому, і щоб не поверталися до глупства свого».

Це означає, що після того, як Творець укладає з людиною союз миру, тоді немає для людини більше війн, як написано: «Коли бажані Творцю шляхи чоловіка, то й ворог його замириться з ним».