437. Велике священство

Тиждень глави «Пінхас» (липень) 1981 року.

(переклад з івриту)

Зоар пояснює те, що повинно бути заповіддю для великого священства, як написано: «За те, що ревниво вступився за Всесильного свого». Тому що кожен коен, який вбив душу живу, він не гідний для священства повік. Бо він явно робить негідним духовний рівень цих.

І пояснює в коментарі «Сулам», що священство це «хесед» (благодіяння), а вбивство душі це протилежність йому. І Пінхас, через те, що вбив Зімрі та Козбі, за законом не гідний був стати коеном, але оскільки ревниво вступився за Творця, Він мав дати йому заново вічне священство, йому та нащадкам його, і т.д.

І маємо зрозуміти: якщо коен це рівень хеседу, тому що він повинен займатися жертвоприношенням, приносити спокуту за кожного з Ісраеля, адже всі гріхи з’являються з келім отримання. А тому коен, який є властивістю хеседу, вся природа якого – віддача, - є в нього сила привести до стану зближення, званого тотожністю властивостей, щоб той, хто згрішив, здобув би собі властивість хесед завдяки дії зближення. І зовсім інша справа, коли коен вбиває людину, адже кожне вбивство робиться саме тому, що людина бажає помститися тому, хто завдає їй горя.

І ще, - смерть є протилежною життю. Адже це святість зветься «життям», і коли він робить дію, котра протилежна життю, він долучається до кліпот. І як він може наблизити грішника до святості, котра є категорією життя?

І оскільки кожна спокута, котру людина приносить, вона тільки для того, щоби злитися з Життям живих, що є станом тотожності властивостей, то слід зрозуміти, чому дано йому потім священство, «тому що ревниво вступився за Творця». Але ж властивість хеседу пошкоджена в нього.

І слід пояснити: адже тут, коли він ревнував за Творця, - чи не знав він, що має бути коеном, що він – син Еліезера, сина Аарона-коена, і що важливість коена є дуже великою? Навіть та єдина річ, котру ми бачимо, - що тільки коен може спрямувати намір на Творця в Свята святих, і ніяка інша людина.

І він є єднанням «ашан» («аїн-шин-нун», абревіатура слів) «світ», «рік», «душа». Як відомо, «світ» є категорія місця, і воно - саме в місці Свята святих. «Рік» це час, і він – саме в Йом Кіпурим. А «душа» це великий коен. І саме завдяки єднанню «світ-рік-душа», він міг тримати в намірі «явне Ім’я». І ще багато речей є перевагами великого коена.

А Пінхас, коли побачив те, що робилося в Ісраелі, він пішов і вчинив дію властивістю хеседу, що є рівнем коена, весь намір якого був тільки у віддачі, - попри те, що знав, що втратить священство. Також і його матеріальне життя було у небезпеці, але він вчинив дію віддачі на благо всіх для того, щоб спільнота була врятована від тієї загрози, що існувала тоді.

Виходить згідно з цим, що займався тоді саме діями віддачі, а не отримання, тому дано було йому навзаєм. Тому що те вбивство не було дією, протилежною Життю життів, а було дією хеседу, завдяки чому всі побачили і навчилися від нього бути злитими з Життям життів. І це сенс слів «який ревниво вступився за Всесильного свого».