420. Пошли собі

(переклад з івриту)

Тиждень глави «Шлах» (червень) 1980 року.

«Пошли собі». І пояснив Раші, - на свій розсуд.

Відомо, що справа посилання розвідників розвідати землю Ісраеля є справою прийняття малхут небес. Бо існують в людині розвідники, які постійно дивляться, чи варто йти шляхом Творця, шляхом істини, - що називається «ради небес». Тора гарантує нам, що [земля Ісраеля,] вона є землею, що тече молоком та медом. Але тіло, що послало розвідників розвідати землю, воно бачить, що немає там власної користі, і тоді воно не згоджується йти до тієї землі, що зветься «малхут небес».

Як написано, Творець каже їм: «Підніміться тепер до Неґеву», тобто докладайте зусиль в Торі, і т.д. «І побачите землю, яка вона», тобто побачите з неї весь світ, бо вона – спадок і ваш наділ. «Також і народ, що живе на ній», - це праведники, що в Ґан Едені... (Зоар, стор.169).

І ще написано там: «І коли повернуться з тієї країни...» - повернуться з дороги істини, кажучи: «Що вийшло нам до сьогодні? Не бачили ми добра в світі, труждалися в Торі, а дім порожній... А світу того – хто його удостоїться, і хто увійде в нього? Краще було б щоби не так вже ми й труждалися».