408. Злічіть всю громаду синів Ісраеля

(переклад з івриту)

Тиждень глави «Бамідбар», (3-8 червня) 1978 року.

Щодо лічення, коли були перелічені ті, хто може увійти в роботу Творця, а це - з двадцятирічного віку, коли вже підлягають покаранню [в разі провини]. А тема призначення, котре слід виконувати в служінні Творцю, наводиться в кінці «афтари» (додаткового читання Тори) де написано: «І заручив тебе Собі навіки».

А поняття те, що Творець бере Собі «зарученням» тих, хто бажає увійти в роботу Творця навіки. Не тих, хто сьогодні хочуть тут, а завтра йдуть за бажанням отримувати, - а саме коли людина вирішує, що вона бажає бути злитою з Творцем повік. Бо як Творець, Він вічний, так і той, хто бажає злитися, він також мусить бути злитим з Ним навічно.

«І заручив я тебе Собі», той, хто бажає поводитися зі Мною вище за знання, хай скаже, що все, як Творець поводиться з ним, - все справедливо і за законом. Також і людина хай поводиться з милістю та милосердям, тобто саме той, хто бажає йти тими шляхами, котрі ведуть до віддачі, що зветься «милість та милосердя», - тому що «як Він милосердний, так і ти милосердний». І це є поясненням: «І заручив я тебе Собі у справедливості й за законом, в милості та милосерді».

А потім може бути «І заручив Я тебе Собі у вірі». І той, хто вже пройшов два попередніх етапи, він заслуговує тоді світла віри.

А потім він удостоюється: «І пізнав ти Творця», від вислову: «Усі пізнають Мене від малого їхнього до великого». Бо в час, коли людина діє, тоді є різниця між катнутом (малим станом) та ґадлутом (великим станом). Але, коли вище благо приходить з боку Творця, тоді немає відмінності між катнутом та ґадлутом, тому що клі та світло з’являються разом.