Бней Барух Академія кабали

Бааль а-Турім пояснює вислів: «Глава про суддів примикає до глави про жертовник, щоб сказати тобі, - той, хто призначає достойного суддю, неначе будує жертовник». І бере це з того, що сказали мудреці: «Той, хто призначає суддю недостойного, неначе будує місце ідолопоклонства біля жертовника» (трактат «Сангедрін» 7:2). Виходить, якщо призначив достойного суддю, неначе збудував жертовник.

І щоби зрозуміти його слова слід пояснити, що таке жертовник і що таке «суддя», і чому «суддя недостойний» це неначе саджає «ашеру» (дерево ідолопоклонства) поряд з жертовником, і що таке «ашера».

Поняття «суддя» це як сказали мудреці: «Нещастя приходять у світ не інакше як через суддів Ісраеля» (трактат «Шабат» 139:1). І маємо запитати, чи немає більших злочинців, ніж судді Ісраеля, що саме через них приходять нещастя в світ?

Однак це, як ми вже сказали кілька разів про вислів «Суддів та стражників постав собі в усіх воротах твоїх (івр. «шаарейха»)», що означає, - щодо будь-чого, де людина оцінює (івр. «мешаер»), варто робити це чи ні, - є в неї «судді», тобто є в неї думки та погляди, що схиляються в одну чи іншу сторону.

І це називається «судді Ісраеля», коли в кожній людині є «судді», що судять кожну річ, чого вона варта. І якщо це достойний суддя, тоді зветься, що будує жертовник, а «жертовник» називається в Зоар іменем «малхут», що є поняттям постійності.

А те, що сказали, що тим, що він приносить в жертву зле начало, це як сказано мудрецями: «Хто хоче жити, вмертвить себе», а також «Тора існує лише в тому, хто вмертвляє себе ради неї». Адже до того, як приймає людина на себе малхут небес, називається вона «чужаком», і такого ідоловірця заборонено навчати Торі . А як казав мій пан, батько й учитель, повсюди, де сказано «заборонено», - це означає «неможливо», навіть якщо хоче.

Тому, якщо він є суддєю достойним, він ніби збудував жертовник. А якщо він є суддєю недостойним, то неначе посадив «ашеру», що є ідолопоклонством, - біля жертовника. Тобто, замість того, що треба було б збудувати жертовник, він будує місце ідолопоклонства і каже, що це жертовник.

А поняття «ашера» - це від слова «ошер» (щастя). Тобто тоді, коли людина відчуває себе щасливою завдяки своїй роботі в Торі та заповідях, - вона займається ними, тобто тіло і свідомість згодні з тим, що варто це. Але якщо свідомість не згодна, то вище за рівень знання людина не здатна працювати. Тому зветься це «чужим служінням» у вигляді «ашери».

Тоді як жертовник повинен бути прийняттям на себе ярма малхут небес вище рівня знання. І це називається «достойний суддя», - саме він може присудити, що треба йти вище знання. А не зовнішнє знання людини, котре зазвичай вирішує. У той час як «недостойний», це коли він розуміє, що все має бути згідно з його розумом, тобто на рівні знання.