381. Бо прислухається до злидарів Творець
(переклад з івриту)
По виході суботи глави «Бешалах», (29 січня) 1972 року.
«Сказав рабі Хія: «Дивуюся я цьому тексту, де написано: «Бо прислухається до злидарів Творець», отже, - злидарів Він чує, а інших ні?»
Сказав рабі Шимон: «Тому що вони більш близькі до Царя, як написано: «Серце розбите і пригнічене Всесильний не зневажить»... І ще сказав рабі Шимон: «Іди й дивися – усі ці мешканці світу постають перед Творцем тілом і душею, а бідняки постають тільки лиш душею, а Творець, - Він близький до душі більше ніж до тіла».
І коментар «Сулам» пояснює так: «Бідняк показується Творцю лиш тільки душею, бо тіло його зламане, а Творець ближчий до душі більше ніж до тіла» (Зоар, 4, 103, п.367).
Аби зрозуміти наведене вище, слід знати що таке «бідняк». Відомо, що в світі ведеться, що людина здатна на дії, які дадуть їй дві речі:
1) Знання. Тобто, щоб збагнула вона своїм розумом ту роботу, котру вона виконує, інакше кажучи, побачила б користь від цієї справи. А от коли людина повинна зробити щось, а її розум зобов’язує її діяти назворот тому, що наказують їй робити, то важко їй виконувати цю роботу.
2) Насолода. Людина може виконувати дії, що принесуть їй насолоду. Тоді як коли вона виконує дію і не має задоволення, таку роботу важко їй виконувати.
Тому, коли є в тій дії, котру вона робить, дві умови, тобто розум і насолода, це діяння називається станом «багатства», тому що це діяння дає людині розум і насолоду, і немає в реальності світу більшої речі, до якої створіння прагнули б.
А якщо в цьому виконується тільки одна умова, тобто коли дія не дала людині розуму, інакше кажучи, розум не зобов’язує її виконувати дію, але насолоду від дії вона має, - це ще вважається діянням, і людина долає розум і виконує цю дію, тому що дія ще не називається «бідняк», оскільки є їй що дати людині, адже діяння дає їй насолоду.
А іноді дія не дає людині насолоду, а все ж таки дає їй розум, коли розум зобов’язує людину до цієї дії. І тут вже їй потрібне додаткове подолання, тягнутися до розуму і не потребувати насолоди. Але в час, коли дії немає що дати людині, ні розуму і ні насолоди, тобто вона вище за знання і вище за насолоду, це називається «бідний та злиденний», коли не може дія дати людині ніякого відшкодування.
Ось, є в людини тіло і душа. Тілом називається клі бажання отримувати насолоду і розум. Душею називається сила віддачі, котра є в людини. І людина має тіло і душу.
Тому, коли людина молиться Творцеві, і сподівається, що Творець дасть їй благо, але стан, в котрому вона перебуває, має здорове тіло, тобто тіло ще може знайти в роботі людини розум та насолоду, або принаймні одне з двох, то це ще не називається бідним та злиденним, тому що тіло отримує винагороду за свою роботу.
Але коли людина бажає йти шляхом істини, тобто вище знання, а також ради віддачі, тоді немає тілу що отримати, і тоді називається тіло «розбитим». Коли так, то про що тоді людина молиться? - щоби Творець допоміг їй іти з душею, тобто з бажанням віддачі. А тіло заважає їй, тому що воно бачить, що немає йому винагороди на цьому шляху, коли людина бажає йти дорогою правди.
І Творець, оскільки Він є дарителем, Він близький до душі, тобто є тотожність властивостей з душею, тому що душа бажає йти дорогою віддачі, і про це вся молитва людини, - тому Творець чує її молитву.
І це означає: «Бо прислухається до злидарів Творець». Тоді як коли людина багата, або коли її діяння дає їй насолоду та розум, або принаймні одне з двох, виходить, що вся її молитва лише за тіло, тобто за бажання отримувати. Тому не написано – «бо прислухається до багатих», а тільки «до злидарів», бо лише до злидарів Він є близьким, де поняття «близький» це тотожність властивостей.