379. Чудо та вибір

(переклад з івриту)

«Сказав рабі Іцхак: «Якщо змії та скорпіони були в ній (у ямі), чому написано про Реувена: «Ради врятування його (Йосефа) від їхніх рук, повернути його до батька». Чи не боявся Реувен того, що змії та скорпіони завдадуть йому лиха... Проте, бачив Реувен, що лихо знайде його в руках братів його, тому що знав, наскільки вони ненавидять його...

Адже в місці змій та скорпіонів, якщо він праведник, Творець зробить йому чудо, а іноді заслуги праотців допомагають людині і вона рятується від них, але коли віддана людина в руки ворогів її, мало тих, які можуть врятуватися» (глава «Вайєшев», 4, 185:1)

І слід зрозуміти, чому «в руках ворогів його» Творець не робить з ним чуда.

Ось, ми знаходимо у врятуванні два види:

а) там, де існує небезпека;

б) там, де небезпеки немає, тобто коли є тварини, що завдають шкоди лише коли хочуть їсти, а коли вони не голодні, не шкодять.

А є такі, які шкодять від природи, тобто є в них бажання з боку природи завдавати шкоди людям, і звичай їхній – завжди нападають. І також ми бачимо, що буває ненависть до всього роду людського, а є іноді, що буває ненависть саме до конкретної людини, а не до всіх. Тобто, коли тварина відчуває, що ця людина хоче їй зробити щось погане, - вона має намір уразити її.

І ось тут ми знаходимо, що злі тварини, якими є змії та скорпіони, які мають особисту ненависть не саме до цієї людини, а до всього роду людського, і тому це не зветься, що настільки вже існує небезпека, тому можна покладатися на чудо. А от в руках братів, які відчувають особисту ненависть до цієї людини, - цей стан явно є небезпечним, і тоді не можна покладатися на чудо.

І ще можна сказати, що існує відмінність між тваринами і людиною, оскільки людина має вільний вибір. Адже те що тварини завдають шкоди, - це з боку природи, бо Творець дав їм природу, щоби прагнули до цього. Виходить, що все, що вони роблять – це з боку Творця, і не мають вони сили перебороти це, тобто не завдавати шкоди.

Тому там, де Творець бажає зробити чудо, це також з боку Творця, тому можна покладатися на чудо.

І зовсім інакше у людини, якій дана сила вибору – чинити зло чи добро. Виходить, якщо Творець зробить якійсь людині чудо, і врятує, щоб інша людина не завдала їй шкоди, тоді Творець забирає в тієї силу вибору.

А там, де це протирічить свободі вибору, не покладаються на чудо.