Бней Барух Академія кабали

У Зоар наведено: «Чотири царі було, і те, що просив один, не просив інший. Давид сказав: «Переслідувати буду ворогів моїх і досягну їх, і не повернуся поки не знищу їх».

Аса боявся більше... він хотів переслідувати ворогів, а не битися з ними, а Творець уб’є їх.

Єгошафат також просив і казав, - я не можу ні переслідувати, ні вбити їх, а я співатиму, а Ти вбий їх, - і Творець зробив йому так.

Хізкія, цар Іудеї також сказав, - я не можу ні співати, ні переслідувати, ні вести війну... і що написано: «І було вночі... і вбив у стані Ассирійському», і Хізкія сидів у своєму домі, а Творець убивав їх» (коментар «Сулам», 121).

Бачимо ми з цього, що людина не може сказати, що бракує їй здібностей від народження і сили подолання, щоб змогла перемогти у війні з ненависниками.

І навіть коли немає в неї ніяких сил, тобто ні розпочати війну, як Давид, і ні переслідувати їх, як Аса, і ні виспівувати, як Єгошафат, а сидить вдома і не робить нічого, як Хізкія. Але слід просити Творця, і тоді Творець допомагає людині.

Це означає, що необхідно лише бажання, але бажання повинно бути сильним, а смисл сильного бажання той, що це бажання не дає місця решті бажань увійти в тіло, а саме з цим бажанням людина йде вперед увесь час, і тоді Творець допомагає їй.

Але якщо немає сильного бажання, а те бажання, коли хоче перемогти у війні зі злим началом, дає місце також і для інших бажань, щоб увійшли в тіло, тоді молитва, котрою людина молиться до Творця, - що і зветься бажанням, - не є молитвою досконалою.

І це подібно до того, як розповідають історію про одного хасида, який поїхав до свого рабі, який був відомий тим, що надає порятунок людям, і попросив у нього, щоб рабі благословив його, щоби щастило йому з заробітком. А був він шевцем, і той благословив його, щоб мав він успіх у шевстві.

І коли приїхав хасид додому, сказали йому друзі, - чи ти не бачиш, що не щастить тобі у шевстві, тоді як всі ми бачимо, що столярство це добре ремесло. Навчися столярству і будеш столяром. Але, як почав він працювати за новим фахом, також не було в нього заробітку.

І тоді знову поїхав він до цадика й розповів йому, що він столяр і не має заробітку. І благословив його цадик, щоб щастило йому у столярстві. А коли приїхав додому, сказали йому друзі, - адже ти бачиш, що немає тобі зиску від столярства, а от оскільки у ремеслі бляхарства заробітку - предосить, то навчися цій професії і будеш бляхарем.

Минув час, і не пощастило йому у бляхарстві. Поїхав знову до цадика і сказав йому, що не має він заробітку. Тоді той благословив його ще раз, щоби була йому удача. А коли приїхав додому, то друзі сказали йому, - позаяк в наш час усі займаються електрикою, й усім щастить, тому навчись цьому ремеслу.

Однак, як і в попередні рази, не зазнав він благословення в трудах своїх.

І тоді знову поїхав до цадика, і запитав його, - чому всі ті, кого цадик благословляє, бачать благословення і щастить їм у заробітках, і благословення цадика справджуються, а в мене – ні.

Відповів йому рабі, щоби прийшов назавтра і він дасть йому відповідь, оскільки мусить він вивчити цю проблему. Назавтра, коли прийшов, сказав йому цадик: «Слухай, синку. Коли я благословив тебе, щоб тобі щастило у шевстві, прийшов ангел і хотів дати тобі удачу в шевстві. І запитував людей у місті, - де живе тут такий-то й такий, швець? То всі відповідали йому, що немає у місті шевця з тим ім’ям, яке той називає. Тому й повернувся ангел з благословенням та удачею вгору.

А потім благословив я тебе успіхом у столярстві. І явився ангел з удачею в руці своїй, щоб передати тобі, і питав у всіх жителів міста, де тут живе такий-то, столяр. І всі відповідали йому, що немає в місті, столяра на таке ім’я. І тоді повернувся ангел вгору, бо хоч дійсно є тут чоловік з зазначеним ім’ям, але він не столяр, а бляхар. І так далі, і щоразу повертався ангел вверх, позаяк не зайшов такого-то, що займається означеним ремеслом».

І тоді сказав йому цадик, - що я можу зробити для тебе, якщо кожен раз ти займаєшся іншою роботою. Тому й не діють мої благословення, і не здатний ти отримати поміч у своїй проблемі, бо щоразу є в тебе інша потреба.

Мораль: коли людина молиться Творцеві, і посилають їй допомогу на її молитву, тоді, коли приходить униз порятунок, у людини вже є інше бажання та інша потреба. А от коли має людина сильне бажання, коли не дає іншому бажанню увійти в тіло, тоді вона може отримати допомогу згідно зі своєю молитвою і проханнями, про що вона просить.