Бней Барух Академія кабали

І маємо запитати, - чому саме сто мір, чому не сто п’ятдесят, адже це вагоміше ніж сто. І чому, якщо вислів цей хоче вказати на велику відзнаку, не знаходить нічого крім ста мір. І ще слід запитати: «І благословив його Творець» треба було б сказати перед «і одержав сто», а так виходить, що після того, як удостоївся ста мір, ще залишилося місце для благословення Творця. І чого йому ще бракувало, щоб було благословенню на чому перебувати.

І ще треба запитати про вислів «бо дуже звеличився», де пояснив Раші, що казали люди: «Краще гній та відходи Іцхака, ніж срібло та золото Авімелеха». І хоч є цьому багато трактувань, пояснення простого сенсу ще залишається важким.

Ось, наводиться в «Передмові до ТЕС», що окрім повернення до Творця з любові існує також повернення через трепіт, і тоді людина зветься «середній». І наводиться там притча, що це подібно двом чоловікам, які уклали між собою союз любові, внаслідок того блага та насолоди, котрі вони приносили один одному.

І в цьому існують два види:

а) коли завжди була між ними любов;

б) коли спочатку були в них претензії один до одного і лише з часом зав’язалася між ними любов і уклали обидва союз.

І цим він пояснює, що феномен повернення з трепоту, це коли зловмисності робляться людині як помилки, виходить, що тільки після того, як здійснили повернення, є між ними любов, тоді як перед цим було це для людини зловмисностями. Тому повернення через трепіт називається категорією «середній», оскільки існують тут два періоди: до того, як здійснив повернення до Творця, тоді не було в них любові, але після того, як сталося повернення, вже є між ними любов.

Тоді як коли удостоївся повернення з любові, коли зловмисності обернулися йому на заслуги, виходить, що той період, що передував поверненню, також виправляється, і все зробилося заслугами, і прочитай там уважно. І тоді зветься «закінченим праведником», тому що вже немає в нього ніяких зловмисностей.

І це є поясненням слів: «І посіяв... і одержав стократно», тобто сто відсотків, тому що більше, ніж сто відсотків, не існує. Мається на увазі, що виправив навіть період, що перед поверненням, тобто навіть час, коли були в нього зловмисності, що зветься «зевель ве-прадот» (гній та відходи).

А «прадот» (відходи) мій пан, батько й учитель пояснював: це стан «перуд» (роз’єднання), - той, коли в період приховання обличчя Творця відчуває людина, що вона відокремлена від Творця, і треба з’єднатися і злитися з Творцем, - і це також було виправлено в Іцхака.

Тоді як коли здійснює повернення з трепоту, то хоч після повернення є вже в нього «кесеф ве-загав» (срібло й золото), від слів «кісуфін» (жадання) і «зе гав» (це – дай), щоб Творець дав людині любов і трепіт, тому що вона вже жадає Творця, і тоді Творець зветься на ім’я «Аві-мелех» (Батько мій – Цар). Але це стан, що існує лише після повернення.

Тоді як до того, як здійснила людина повернення, - залишаються зловмисності, що звуться «гній та відходи». І це пояснення того, що казали, - гній та відходи Іцхака важливіші за срібло й золото Аві-мелеха. Тому що «гній та відходи» Іцхака, що є категорією повернення з любові, важливіші за повернення з трепоту, що зветься «срібло й золото» Авімелеха.

І згідно з тим, що пояснено в коментарі «Сулам», тоді, перш ніж удостоюємося світла хохма, ще не заслуговуємо прощення гріхів. А щодо Іцхака, який є властивістю ґвури, а це – рівень «хохма» (в Зеїр Анпіні), котра зветься «сто мір», коли всі сто відсотків його років були виправлені, - ще необхідна була середня лінія, звана категорією благословення. І це – хасадим, що облачають хохму, як пояснено в «Сулам».

І тому Тора починається з букви «бет» слова «берешит» (спочатку), тому що «байт» (дім) – це властивість благословення, що є категорією «хесед». Тому після всього цього, «і благословив його Творець», бо удостоївся включення середньої лінії.