Бней Барух Академія кабали

І пояснює Зоар: «Бетуель («бат» - дочка, «ель» - Творець) – донька дочки Творця». І слід пояснити, що мається на увазі, що коли чоловікові сорок років, тобто, удостоївся біни, що зветься «сорокалітній – до біни (розуміння)», він прийняв на себе виконувати Тору та заповіді.

«І благав Іцхак Творця при дружині своїй, бо бездітна вона», тобто не бачив ніякого розуміння в Торі та заповідях. Іншими словами, до того розуміння, що було в нього в час прийняття на себе тягаря Тори та заповідей, не додалося йому жодного поняття, тому й прагнув він «банім» (синів), тобто «hавана» (розуміння).

Бо думав, що не може бути, щоб він виконував Тору та заповіді з тим же розумом, котрий був у час прийняття [тягаря Тори], коли не було в нього жодного знання та осягнення в Торі та заповідях. А взяв собі найпростіший шлях, що личить малому, якщо буде рости і буде постійним в Торі та заповідях, то залишиться Тора та заповіді на тому ж рівні, а не на більшій висоті, що пасує величі Тори та заповідей.

Немає в нього синів, - це визначається як «бо бездітна вона», тобто, не дістав ніякого осягнення, щоби зрозуміти й відчути велич та важливість Тори та заповідей. «І завагітніла Ривка, дружина його», тобто зародження вагітності, що є категорією понять та роздумів, коли вже почала утворювати поняття щодо величі та важливості Тори та заповідей, і тоді була б вона в радості, що вже народився якийсь син від цих міркувань.

Але «і стиналися сини в утробі її, і сказала: «Якщо так, то навіщо це я... І сказав Творець їй: два народи в лоні твоєму». І слід запитати, - чим вона задовольнилася в тому, що сказав їй «два народи» і т.д.

І слід зрозуміти: в час, коли бачила що «і стиналися сини», тобто розуміння, котрі отримали, були суперечними у одного і другого, і як пояснив Раші, - вчителі наші тлумачили це як вираз «бігу»: коли вона проходила повз входи в Тору Шема та Евера, тоді Яаков біг і намагався вийти, проходила повз входи до ідоловірства, - Ейсав намагався вийти.

І це означає, що коли була бездітною, тоді виконання Тори та заповідей було досконалим, і не відчувала ніякої вади в діях. А коли не було часу дотримуватися порядків Тори та заповідей, могла людина завжди виправдати себе і була праведником в своїх діях. І могла прискіпливо виконувати всі подробиці, які тільки можуть існувати, і не було ніякої проблеми з виконанням Тори та заповідей.

Тоді як коли людина молиться про синів, вона бачить інше, що став її стан гіршим ніж тоді, коли була бездітною. Бо нині, коли проходить мимо входів до Тори Шема і Евера, вона згодна працювати в Торі та заповідях ради віддачі. А коли проходить мимо входів до ідолопоклонства, тобто бачить, що люди діють ради власної користі, що зветься ради отримання, збуджується в неї бажання слідувати за ними.

Тобто, завжди є в ній сутички між двома цими синами. Якщо так, то людина бачить тепер, що діяти в ім’я Творця вона не має жодної можливості, бо коли бачить вхід Тори, що є думкою Тори, і зветься «Тора існує лиш тільки в тому, хто вмертвляє себе ради неї», - вона згодна йти цим шляхом.

Але відразу ж вона проходить повз вхід до людей, що служать ідолам, тобто, ради власної користі, тоді вона бачить, що не здатна працювати ради Творця.

Якщо так, то стан її нинішній набагато гірший ніж у час коли була бездітною. Якщо так, - «навіщо тоді я?», для чого я просила про дітей? Я бажала «синів», щоб було мені «розуміння» в роботі Творця, щоб я піднялася рівнем. А нині я бачу, що я гірша, ніж була раніше.

«І пішла запитати Творця», тобто, що робити тепер: повернутися до попереднього шляху і залишатися бездітною без ніякого розуміння. Або йти вперед цим шляхом. «І сказав їй, - два народи в лоні твоєму». Тобто, нині отримала також добре начало.

Бо до цього мала ти лише зле начало, що зветься «особиста користь». Тому щодо особистої користі не було ніяких сутичок, бо коли виконувала людина Тору та заповіді, не було в неї жодних інших думок, і відчувала досконалість в час їх виконання.

А от тепер, коли є вже в тебе добре начало, тобто коли вже ти йдеш згідно з лінією, що зветься «ради віддачі», і, само собою, тіло твоє опирається, - від цього й виникають сутички.

Якщо так, не кажи, що зараз ти набагато гірша, просто перед цим Тора та заповіді були ради отримання, і не було тобі й на думці діяти ради віддачі, а коли так, то в час виконання Тори та заповідей не було жодної протидії й відчуття, що ти «праведник».

Тоді як тепер, коли ти бажаєш просуватися ради віддачі, тіло опирається цьому, і тому наразі піднялася ти на рівень вище, коли вже знаєш, що таке добре начало. Але тобі слід продовжувати йти цим шляхом, «і старший служитиме молодшому», бо кінець-кінцем пощастить саме доброму началу, що зветься «молодшим».