342. Ноах чоловік праведний

(переклад з івриту)

Тиждень глави «Ноах» (21-27 жовтня) 1979 року.

«Ноах, чоловік праведний». Пояснює Ібн Езра: «праведний» - добрими справами, «непорочний» - в серці. «В поколіннях своїх», - дехто тлумачить на ганьбу, а дехто тлумачить на славу. Бо в поколіннях грішників, скажімо, коли погляди в поколінні такі, що, мовляв, не варто працювати ради віддачі, тоді тіло іноді тлумачить це як хвалу, тобто і його думки як і в його поколінь. А іноді воно тлумачить як ганьбу те, як покоління кажуть.

Тоді є в людини вибір, і в її змозі чинити добрі справи, тобто, може вона протистояти цьому саме діями. Але над серцем не має людина ніякої влади, щоб було в її силах змінити відчуття серця, якщо воно відчуває те, що його покоління кажуть йому. І серце тягнеться за більшістю.

Тоді немає ніякої іншої ради людині як тільки зміцнитися в практичних діях, в плані виконання дій віддачі, і просити у Творця, щоби дав їй інше серце. І як сказано: «І очисти серце наше». Але в плані суперечок людині не вдасться нічого. А коли вона стане праведником в сфері діянь, тоді удостоюється, і робиться непорочною серцем, як сказав Ібн Езра.

А потім людина приходить до стану «Зі Всесильним ходив Ноах», тобто коли Творець розкривається людині, коли вона починає відчувати існування Творця, тоді не має вона вибору, і скасовується як свічка перед смолоскипом. Тоді людина не переймається тим, що чує від своїх поколінь, тому що всі анулюються перед світлом Творця.

Виходить, згідно зі сказаним вище, що стан «непорочний» з’являється після зміцнення з боку діянь, тоді ця непорочність людини проявляється, щоби виправити всі вади, котрі були в неї перед цим. І це так, як сказав мій пан, батько й учитель, - «тамім» (непорочний) складається з літер «тав - мем-юд-мем», і це існує лише для того, хто може обманути себе, і бачить правду на власні очі, - але все одно сприймає все з «наївністю», непорочністю, що зветься категорією «віра вище знання».