<- Кабалістична бібліотека
Продовжити читання ->
Кабалістична бібліотека

Моше

Рашбі

Рамхаль

Аґра

Домашня сторінка кабалістичної бібліотеки /

Рабаш / Земля, де не в злиднях їстимеш хліб

300. Земля, де не в злиднях їстимеш хліб

(переклад з івриту)

15 швата 1973

«Земля, де не в злиднях їстимеш хліб». Під поїданням хліба мається на увазі вище світло, як сказали кабалісти про Адама Рішона: «У поті лиця свого їстимеш хліб». А «злиднями» називається, коли людина має потребу в інших, тоді вона зветься «бідною». Але коли людина радіє своїй долі, вона називається «багатою». «Земля» (івр. «ерец») від слова бажання (івр. «рацон»), як написано в Мідраші: «Чому зветься ім’я її «ерец»? Бо бажала виконати «рацон» Господаря свого».

А в час, коли людина «бідна», тобто коли вона має недоліки, іншими словами, коли її виконання Тори та заповідей не таке, як належить і з боку розуму, і з боку серця, тоді приходить до точки істини, що зветься усвідомленням зла, бо бачить істинність свого стану, і цим може заслужити задоволення своїх потреб. Але коли в когось немає недоліків, потреб, тобто клі, то як можна надати в нього світло?

І це можна пояснити: «Гарна бідність для євреїв, як червона упряж для білого коня», бо кожного разу, коли є в нього хісарон, він може отримати для нього, і цим просувається зі ступеня на ступень, інакше він залишається тим, хто стоїть, а не тим, хто йде.

Але разом з тим, що є в нього клі, котре зветься «злидні», він повинен бути також в категорії «радіє своїй долі», а це властивість багатого, тобто згодитись, що коли Творець бажає, щоб він залишився в тому стані, в котрому перебуває, в стані нестачі, він також буде задоволений. І це за словами кабалістів: «Як благословляють за добро, так само благословляють і за зло». Тобто людина повинна змальовувати собі, яким чином прославляла б Творця, якби Творець давав би їй наповнення її потреб, і так благословляти за зло, у якому вона зараз перебуває. Щоб разом з усім усвідомленням зла, котре сама відчуває, все ж таки була б рада своїй долі, і тоді Творець дає їй «хліб».

І це є поняття «ерец» - земля, тобто бажання. «Де не в злиднях…» - не лише нестачами людина може удостоїтись хліба з небес, а повинна бути також властивість «багатство», що називається «не в злиднях», тоді «їстимеш хліб», тобто вищий достаток. І як сказав мій батько й учитель, оскільки «Проклятий не зливається з благословенним», тому «Шхіна перебуває лише в радості», бо згоден залишатися з усім злом, якщо бажання Творця таке, і таким чином займатиметься Торою й заповідями.

І це зветься «радіє своїй долі». І тоді він багатий. І це: «Як благословляють за добро, так само благословляють і за зло». Іншими словами, якщо він був удостоєний блага, прихованого в Торі та заповідях, то, зрозуміло, його робота була б у радості, натхненні і умиротворенні. Так само, як тепер, коли він увесь в недоліках, також потрібно під час роботи бути в радості і безтурботності, і тоді удостоюються людської їжі, що зветься «хліб».

І це стосується того, що людина повинна займатися Торою як вдень, так і вночі, а ніч і день повинні бути рівними в неї, як наводиться у святому Зоар (початок глави Бешалах). Тобто стан досконалості званий «день» і стан недосконалості, званий «ніч», повинні бути врівноваженими, іншими словами, якщо намір людини - заради небес, тоді вона згодна, що хоче принести задоволення своєму Творцю.

І якщо Творець бажає, щоб вона залишилася в стані недосконалому, вона також згодна. А згода виражається в тому, що людина виконує свою роботу так, як ніби вже удостоїлася досконалості, це називається «згодна», тобто, що день і ніч в неї рівноцінні. Тоді як коли є відмінність, то в міру цієї відмінності є роз'єднання, і за це роз'єднання вже тримаються зовнішні сили. Тому якщо людина відчуває, що є в неї ця відмінність, то вона повинна утворити молитву, щоб Творець допоміг їй, щоб не було для неї цієї різниці, і тоді вона удостоїться досконалості.