298. Поняття поєднання властивостей милосердя та суду
(переклад з івриту)
Місяць менахем-ав 1973 року, Бней Брак.
Через те, що людина народилася з четвертої стадії, котра, за властивістю, є «порожній простір», тобто отримання ради отримання, то якщо залишилася б такою, належати тільки цьому кореню, то було б зовсім нереально обернути його на «заради віддачі». Тому, коли примішується до неї також властивість віддачі, котра є мірою милосердя, завдяки цьому є в неї чудодійний засіб, Тора та заповіді ради віддачі, котрим можливо перетворити його.
І слід зрозуміти це, бо ми бачимо, що людина, за своєю природою, занурена в пристрасті цього світу. А іноді буває в неї збудження, і вона жадає прийти до злиття з Творцем. І тоді ми бачимо, що під час такого пробудження не треба людині ніяких зусиль, щоби вийти з матеріального, і всі думки її та бажання стосуються лише духовного. А коли падає з цього рівня, вона повертається назад, - думати тільки про матеріальні речі.
Можна сказати, що коли в людини розкривається четверта стадія, тобто, коли вона жадає якоїсь насолоди, вона, через свою природу, не може подолати бажання отримати.
А коли пробуджується в неї властивість милосердя що в ній, котра є категорією сили віддачі, тоді також немає в людини вибору, і вона тягнеться до духовного. І коли пробуджується в ній потім знову четверта стадія, вона повертається до старого.
Тому ми бачимо, що коли людина перебуває в падінні, тобто під владою бажання отримувати, не має вона вибору. І коли діє бажання віддачі, що в ній, тоді не треба й вибору. Виходить згідно з цим, що весь вибір людини, це обрати, хто буде панувати: чи властивість суду й обмежень, що в ній, чи властивість милосердя, що в ній. Але спорами та поглядами, та інтелектуальними тезами неможливо перемогти в час панування властивості суду в людині.
Виходить, що людині немає чого іншого й робити, як тільки приєднатися до книжок та їх авторів, що займаються бажанням віддачі, і тоді пробуджується в ній властивість милосердя, і тоді, само собою, без жодних зусиль вона прагнутиме до духовного. Тобто, основне в духовній роботі може відбутися в час, коли жодна сторона не панує. Тоді є в людини вибір, обрати - що буде панувати.