285. Людина будує будинок

(переклад з івриту)

Адар 1962 року.

У цьому світі людина будує будинок, а інший робить його непридатним, але в часи, що мають прийти, не буде будуватися щоб інший проживав би.

Цей світ називається ло лішма (не ради Творця), а час, що має прийти, називається лішма (ради Творця), бо із ло лішма приходять до лішма.

Місце «нинішнього», що в ло лішма, називається цим світом, в котрому перебуває зараз. А «час, що має прийти», це потім, коли прийде до лішма.

А «будуванням» зветься те, що людина займається Торою ради інших, не в ім’я небес. І це зветься, що «будує будинок» (за принципом: «Не називай «банейха» (сини твої), а «бонейха» (будівники твої)»), але будує для інших. Бо не має наміру собі на благо, - [керуючись логікою] що Торою та заповідями вона приносить задоволення Творцю, і завдяки цьому й сама наближається до Творця, і реалізується в ній «Зажадав Творець жити в середовищі нижніх», - а робить все для інших.

Але в час, що має прийти, тобто, коли працюватиме лішма, тоді людина будує собі, бо вона сама втішатиметься від своєї роботи. І ще слід пояснити поняття «в цьому світі»: це тоді, коли людина займається Торою та заповідями для власної потреби, тобто мається на увазі «ради отримання», - і вона не може втішатися від будинку, котрий будує.

Бо час Тори і час молитви це як цеглина на цеглину, і робиться з цього великий будинок, відповідно до міри її роботи в Торі та заповідях. І це є келім, котрі можуть наповнитися «прихованим світлом», за принципом: «і в будь-яке місце, де дозволю згадати Своє ім’я», тобто за суттю «аж поки засвідчить про нього Той, хто знає таємне, що не повернеться до глупства свого», і тоді «прийду до тебе і благословлю тебе», - в усіх келім, котрі людина підготувала, перебуватиме там благословення Творця.

І це зветься побудовою Храму, але воно лиш тільки коли робота людини - в ім’я небес, тоді можна людині втішатися від благословення Творця. Виходить, що людина живе в будинку, котрий збудувала, і це лише в світі прийдешньому, той, хто працює ради духовного, що належить до лішма. Бо цей світ називається «теперішнє», тобто місце, в якому людина існує нині. І це за суттю: «Завжди хай вивчає людина Тору та заповіді ло лішма».

А потім називається категорія «майбутнє», тобто світ, що прийде, як написано в Зоар, що зветься в словах мудреців «приходять до лішма». Тоді, оскільки займатимуться Торою та заповідями, будуватимуть не щоб проживав інший, а сама людина, адже оскільки намір її лішма, то розкривають їй таємниці Тори і «робиться як джерело, що посилюється».

Але ж коли в ло лішма, тоді про нього можна сказати те, що казали мудреці: «Один виходить до світла», тобто є в нього заслуга, завдяки котрій виходить один до світла. Отже, він трудиться в Торі та заповідях, а інші мають задоволення від цього, тобто ті, що виходять до світла. І це є поняттям: «удостоївся – бере свою частку і частку ближнього свого в Ґан Едені (в раю)».