268. Людина вивчає тільки те, що бажає її серце

(переклад з івриту)

«Людина вивчає тільки те, що бажає її серце» (трактат «Авода зара», 19).

І слід зрозуміти, чому вона вчиться саме з того, що бажає її серце. І згідно з цим правилом, що людина вивчає саме те, що вона бажає, виходить, що неможливо навчити духовній науці людину, яка не хоче цього. А оскільки людина не хоче слухати слова цієї науки, то як можна говорити ближньому про духовне.

А також слід зрозуміти те, що сказали мудреці: «Людина не бачить за собою боргу». І згідно з цим, як можна, щоб людина виправила свої діяння, адже вона ніколи не побачить, що діяння її порчені і потребують виправлення. А отже, змушена людина завжди залишатися порченою.

А справа в тому, що, як відомо, людину створено з такою природою, щоб хотіла вона лише насолоджувати себе. Тому від усього, що вивчає, вона бажає навчитися шляху та способу досягти особистої насолоди. Тому, якщо людина хоче задоволень, само собою не буде вивчати нічого іншого, ніж те, чого бажає її серце, бо така її природа.

Тому той, хто хоче наблизитися до Творця, щоби бути здатним вивчати речі, що показують способи віддачі Творцю, він має молитися Творцеві, - хай дасть йому інше серце, як написано: «Серце чисте створив мені Всесильний».

Тобто, коли буде мати інше серце, і бажанням серця буде бажання віддачі, само собою в усьому, що вивчатиме потім, буде бачити лиш тільки способи й речі, котрі показують, як віддавати Творцю. Але всупереч серцю ніколи нічого не бачитиме. І про це сказано: «І видалив Я серце кам’яне з нутра вашого і дав Я вам серце з плоті».

А також людина не здатна бачити за собою борг, бо вона «вивчає тільки те, що її серце бажає». А оскільки серце бажає задоволень, а від того, що є боргом для неї, вона не має втіхи, тому ніколи не бачитиме за собою боргу.

І немає жодної іншої ради як тільки молитися Творцю, щоби дав людині інше серце, тобто щоб зрозуміти їй, що немає кращого в світі, ніж приносити задоволення Творцю.

А тоді буде в неї можливість побачити і борг за собою. І це саме тоді, коли зрозуміє, що оскільки вона бачить борг, - через це зростає її заслуга, тому що буде в неї місце для виправлення, а інакше вона залишиться з усіма недоліками.

Виходить, що борг – це її виграш. І матиме можливість знайти за собою борг. Але той, хто не працює у виправленнях, ніколи не побачить свого боргу.