265. Ключі внутрішні та ключі зовнішні

(переклад з івриту)

Казав Раба бар рав Гуна: «Кожна людина, в якій є Тора і немає в ній трепоту перед небесами, подібна скарбнику, якому дали ключі від внутрішніх приміщень, а від зовнішніх дверей – не дали йому, то як він увійде? Проголошує рабі Янай: «Жалко того, хто зробив в’їзні ворота, не маючи подвір’я» (трактат «Шабат», 31).

І є тут відома проблема: з притчі виходить, що Тора є внутрішньою частиною, а зі слів рабі Яная виходить, що Тора є зовнішньою частиною, а внутрішньою є трепіт перед небесами. І ще слід запитати: як це він порівнює трепіт до зовнішніх ключів, адже написано: «трепіт перед Творцем є його скарбом», - тобто виходить, що трепіт є внутрішньою частиною.

І слід сказати, що є Тора, що зветься внутрішньою, і є Тора, що зветься зовнішньою, а трепіт перед небесами – посередині.

Відповідно, зовнішня Тора зветься «воротами», а страх перед небесами називається внутрішньою частиною. Тобто, завдяки Торі приходять до трепоту перед небесами.

А трепіт перед небесами по відношенню до внутрішньої Тори зветься зовнішнім трепотом, тобто завдяки трепоту перед небесами приходять до внутрішнього сенсу Тори. І тому зветься трепіт скарбом, оскільки виходить, що він є виключно внутрішнім, адже ми приходимо до нього після Тори.

І ось, писання каже: «Хай би Мене покинули, а Тори Моєї дотримувалися б, - світло що в ній, повертає їх до добра». І на перший погляд – як можна дотримуватися Тори без Творця, і як можна так сказати: «Хай би Мене покинули».

Проте, йдеться про людей, які бажають удостоїтися категорії «Мене», тобто щоб мати трепіт перед небесами, щоб було у них злиття з Творцем.

І тоді сказано їм: не тримайтеся цієї роботи, - удостоїтися злиття завдяки тому, що буде у вас бажання та прагнення до Творця. Бо Творець не може поєднатися з людиною, яка перебуває в неправді, як написано: «Той, хто говорить неправду, не встоїть перед Моїми очима». Або той, хто відзначається пихою, як сказали мудреці: «Щодо кожної людини, грубої духом, сказав Творець, - Я і вона не зможемо жити в світі» (трактат «Сота», 5).

І як написано, якщо людина не виправить зле начало, зване змієм, тоді, як сказали мудреці: «Людина не живе разом зі змієм», - а тим більше Творець. Тож слід виправити свої діяння, і тоді людина зможе удостоїтися віри у Творця.

А виправлення це міститься в Торі. Тому вони пояснюють «Тори б Моєї дотримувалися», бо світло що в ній, поверне їх до добра. Тобто, завдяки світлу Тори повернуться до добра і тоді удостояться скарбу трепоту перед небесами.

Виходить, згідно з цим, що Тора є категорією «ворота», і завдяки цим воротам можна увійти в скарбницю. А скарбниця зветься домом, що й є «подвір’ям».

Тому той, хто бажає лише стояти у воротах, і не звертає уваги на те, що може пройти у ворота, щоб узяти із Тори світло аби повернутися до добра, - і тоді удостоїться віри в Творця, званої скарбом трепоту перед небесами, - він подібний тому, хто займається лише виготовленням для себе воріт, і не має й думки збудувати собі дім.

Адже призначення воріт – лише слугувати дому. Але коли немає в людини дому, тобто не має думки прийти до трепоту перед небесами, то навіщо їй «ворота»? Адже вхід слугує тільки як прохідне місце, тобто, коли бажають увійти кудись, треба знайти вхід, як увійти туди.

Або ж там, де закрито з усіх боків, людина робить собі вхід, щоб увійти. Але зробити вхід і не входити в дім, - виходить, вся її робота марна й пустопорожня.

А коли вже входять в дім, що зветься трепіт перед небесами, що й є скарбницею, - потім входять у внутрішню суть Тори. І це стосовно того, хто вивчає Тору лішма, тобто після того, як Тора привела його до лішма, що зветься трепотом перед небесами, тоді «розкривають йому таємниці Тори, і робиться як джерело, що все посилюється». Виходить, згідно з цим, головне в цій роботі, - удостоїтися трепоту перед небесами, що і зветься «лішма».

Тому й проголошує рабі Янай, що коли основне це трепіт перед небесами, а потім удостоюються Тори з небес, - отже той, хто вивчає Тору і не дбає аби Тора повернула б його до добра, щоб заслужити завдяки Торі трепоту перед небесами, тобто щоб всі його турботи та зусилля були б ради «подвір’я», - ради дому, який є скарбницею трепоту перед небесами, і бажає лиш тільки однієї Тори, - при тому, що функція Тори є лише слугувати входом до трепоту, - він подібний тому, хто виготовляє собі ворота, не маючи подвір’я. А коли так, то цей вхід, котрий він робить, - ні на що не придатний.

І таким же чином слід пояснити притчу про ключі, про людину, яка клопочеться й бажає удостоїтися внутрішньої суті Тори, і не звертає уваги на те, щоб мати категорію лішма, котра є трепотом перед небесами, - про це й каже: «І як увійде?»

Бо той, хто вивчає Тору лішма, тобто щоб Тора привела його до лішма, і удостоюється трепоту перед небесами, він заслуговує того, що розкривають йому таємниці Тори. Але якщо ще не удостоївся стану лішма, то не розкривають йому. Виходить тоді, що робота його – удостоїтися внутрішньої суті, - марна й позбавлена сенсу.

Тому потрібно, головним чином, звертати увагу на категорію лішма, тобто на трепіт перед небесами, і щоби все, що людина робить, зосередилося б на цьому пункті, тобто на трепоті перед небесами. Бо річ ця утаємничена, і людина має розкрити її.

І це є поясненням вислову: «У Творця в його скарбниці немає нічого, крім скарбу трепоту перед небесами, як сказано: «Трепіт перед Творцем є Його скарбом». Це означає, що людина повинна докласти зусиль, аби знайти трепіт перед небесами.

І зовсім інша справа це Тора, - Творець розкриває її людині без будь-якого зусилля, як каже рабі Меїр: «Кожен, хто займається Торою лішма», - тобто всі заняття людини Торою, все це аби прийти до лішма, що є категорією трепоту перед небесами, і ради цього - всі зусилля людини. Але ж коли людина вже заслужила властивості «трепіт перед небесами», тоді розкривають їй таємниці Тори.

А поняття «утаємничення» означає, що слід шукати, тобто без пошуків неможливо знайти. І це є поняттям «трудився і знайшов», коли тим, що докладав зусиль, - удостоївся знахідки. Тобто знайшов те, що заховано в скарбниці Творця, і це – скарб страху перед небесами.

І зовсім інше – це Тора, і каже рабі Меїр, що розкривають людині таємниці Тори, і робиться як джерело, що все посилюється і як невпинна річка. І це є поняттям «Усе в руках небес крім трепоту перед небесами», тобто людина сама має знайти скарб трепоту перед небесами.