263. Винагорода за наречену
(переклад з івриту)
«Винагорода за наречену – нужда» (трактат «Брахот», 7). Нареченою зветься категорія віри, і весь прибуток - коли людина відчуває стан нестачі в Торі та заповідях, тоді є в неї можливість прийняти на себе віру вище знання.
«Винагорода за проблему – розуміння». Винагорода за Тору називається «слуханням», і це – саме знання, а не віра. Бо коли людина вивчає Тору і не розуміє, що написано в ній, це називається «заповіддю», а не «Торою».
«Винагорода дому скорботи – мовчання». В місці, де є горе, там придбання таке, що можна виправдати вище управління, і сказати: «Мовчи, так Мені здумалося».
«Винагорода за піст – милостиня». Але ж Шмуель каже: «Коли сидить і поститься, це називається, що грішить. І слід пояснити, що оскільки метою творіння є «насолодити Його створіння», виходить, що ця людина діє назворот, проти цієї мети, тому зветься «той, хто грішить».
Але коли вона дає милостиню, це показує, що вона діє наразі в трепеті перед небесами, що зветься вірою. І це як написано: «І повірив у Творця, і зарахував йому це як милостиню», і тоді знає сам, що це не є досконалістю, і потрібно йому удостоїтися категорії Тори, бо тоді він отримає світло, приховане в Торі, що й є метою.