261. Слухай, сину, напучення батька свого - 1

(переклад з івриту)

«Слухай, сину, напучення батька свого і не відмовляйся від учення матері своєї». «Напучення» (івр. «мусар»), сенс цього – від вислову «Як напоумляє (івр. «йясер») чоловік сина свого», тобто категорія страждань (івр. «ісурим»). Існують страждання в потенціалі, і є страждання в дії, тобто коли дають зрозуміти, що не можна робити це і це, а якщо не послухає і порушить заборону, то покарають його, наприклад, дадуть йому різок за порушення.

А якщо людина не знає, що таке покарання, тобто не відчуває «смак» страждань перш ніж відчує їх фактично, то вона порушує наказ і карають її. А сенс покарання, – воно для того, щоб знала людина і щоб надалі не дозволяла собі порушувати закон, оскільки закон дано на благо людині, - і особистості, й загалу. Але людина не здатна дотримуватися закону, тому що має насолоду, порушуючи його.

Наприклад, існує закон, що заборонено красти, а людина любить гроші, і є місце, де можна вкрасти гроші. І хоч і знана їй насолода від грошей, а також знає сама, що дістане страждань за злочин, проте, не може оцінити міру страждань від покарання. Тому оцінює для себе, що насолода від грошей незмірно більша ніж ті страждання, котрі отримає як кару. Тому, коли карають людину, тобто дають їй відсидіти якийсь термін у в’язниці, тоді вона бачить, що страждання більші за ту насолоду, котру відчула від крадіжки. Отже, вона вирішує для себе, що надалі буде дотримуватися закону. Але після того, як отримала покарання і відсиділа у в’язниці, кажуть людині: ти повинна знати, що якщо вкрадеш ще раз, дістанеш термін ув’язнення ще довший, ніж перший, тому що забуває вона міру страждань, котрі отримала. Отже, коли з’являється в неї можливість вкрасти вдруге, тоді напевно помилиться у визначенні міри насолод та страждань.

Тому, коли кажуть людині, що отримає страждання набагато більші, тоді, можливо, зможе оцінити, що не варто красти, адже страждання більші за насолоду.

А отже, коли вивчають духовну роботу, то бачать важливість Тори та заповідей, тобто до якої міри насолоди людина може прийти, а також, яке покарання людина може дістати. І ті, хто навчають людину, дають їй відчути смак винагороди за дотримання закону, тобто користь, котру дає людині виконання закону, і покарання, котрі людина отримає за порушення закону.

І наскільки людина відчуває, в цій мірі вона може виконувати закон, адже дали їй оцінити істинну міру насолоди і страждань. Як сказали мудреці: «Розраховуй втрати від заповіді відносно винагороди за неї, і винагороду за порушення порівняно з втратами за неї» (трактат «Авот», 2).

І тоді є можливість у людини йти шляхами Творця щоразу все більше вперед.