256. Світло, що створене в перший день - 1

(переклад з івриту)

«Світло, що створене в перший день, Адам бачив в ньому від краю світу...» Подивився Творець на діяння покоління потопу і покоління розбрату (Вавилонської вежі), і побачив, що діяння їхні зіпсовані, постав, і приховав його (світло) для праведників до часів прийдешніх».

Тому, до того, як людина виправить в собі покоління потопу й покоління розбрату, приховане світло вкрито від неї. Бо поняття покоління потопу – це категорія «ліба» (серце), а покоління розбрату зветься «моха» (мозок, розум). І оскільки кожна людина складається з усього світу, тому ми відносимо всі народи світу до зла, що в нас.

А позаяк зле начало є ангелом, як сказали мудреці: «Він – це сатан, він – це зле начало» (трактат «Бава Батра», 16:1). І сказали мудреці, що ні в якого ангела немає імені, лише за назвою його дії ми даємо йому ім’я. Тому, коли пробуджуються в людині погані пристрасті, тоді зле начало зветься «поколінням потопу», тому що воно є «меркава» (букв. «колісниця») для покоління потопу.

А також, коли пробуджується в людині категорія поганих думок, тоді зле начало робиться «меркава» для покоління розбрату, тому зветься тоді зле начало ім’ям «покоління розбрату».

А коли виправляють ці дві загальні категорії, тоді розкривається приховане світло, тому що тоді людина робиться праведником. І це є сенсом «Приховав його (світло) для праведників до часів прийдешніх». Тобто лише тоді, коли будуть праведники, тоді розкриється це світло, і тоді починають відчувати благо й насолоду, і щастя, що в Торі та заповідях.