246. Поняття шекелів - 2

(переклад з івриту)

Зрозуміти поняття шекелів, - це з тих речей, щодо яких утруднився Моше. У Раші (написано): «Показав йому щось як вогненну монету, і вага її як пів шекеля, і сказав йому: «Таке хай дадуть». І слід зрозуміти, чому утруднився в цьому більше, ніж в інших речах. Також треба розуміти те, що Тора є вічною, - то до чого тут, саме в цей час, поняття шекелів. І також в чому особливість саме половини.

Так от, половина шекеля зветься «бека ле-ґульґолет» (половина з голови), а в Зоар написано: «Кожна ґальґальта дає оплату за білину Атіку Йомину, коли їх лічать під скіпетром, і відповідно до цього половина шекеля з голови на нижньому рівні, коли їх перелічують».

А мій пан, батько й учитель пояснював, що ґальґальта називається «початок». «Бека» називається розбиття. «Білина» зветься біле, котре є категорією віри та злиття. І це приносить оплату білиною, що є категорію злиття з Атік Йомін.

І слід з’ясувати його слова: «Бо Тора написана чорним вогнем по білому вогнюі». Де поняття «чорне» це час приховання та обмежень, коли уявляється людині, що це заважає роботі на Творця. Адже коли приходять до людини сторонні думки, вони не дають їй можливості докладати сил та старань в духовній роботі, і людина приходить, - хай нас омине! – до того, що не стає в неї віри, і вона відокремлюється від злиття з Творцем. І цей стан зветься «часом чорноти».

А коли людина переборює свій стан, і притягує вище світло, це зветься світлотою та властивістю «біле». І виходить, що оскільки існують для людини приховання, котрі звуться «чорнотою», вона має необхідність притягнути вище світло. Отже, це є чинником того, що вона удостоюється високих ступенів.

Поняття половини шекеля: чому не давали цілий шекель, а саме половину. В Зоарі пояснили, що поняття половини, це: «Багатий хай не примножить і бідняк не зменшить від половини шекеля». Пояснюється там в коментарі «Сулам», що на кожному ступені є права й ліва сторони, а шекель є поняттям терезів, щоб зважувати (івр. «лішколь), аби не було більше хасадим ніж хохми, і хохми не більше ніж хасадим, - прочитай там.

І слід зрозуміти це також у більш простий спосіб, тобто: відомо, що людина не робить жодного руху інакше, як тільки коли зважує, чи вартий він їй, чи вона щось виграє, - тоді в її силах зробити рух, інакше вона залишиться в стані покою. А якщо людина бажає зробити якийсь рух ради віддачі, то коли вона починає зважувати, чи варто це, тоді тіло протидіє їй, позаяк не бачить, що воно може виграти, якщо зробить це ради віддачі. Тоді немає людині іншої ради, ніж молитва, котра є тим, що сказали мудреці: «Молитва робить половину». Адже про це сказано, - Творець допомагає нам, як пояснювали мудреці: «Якби Творець не допоміг йому, не подолав би його». Виходить, що людина не може дати більше, ніж половину, і це – молитва. А другу половину Творець дає.

Тому сказано: «Багатий хай не примножить». Той, хто навіть є багатим знаннями та особистими властивостями, [все одно] не може діяти нічим, крім молитви, бо без допомоги від Творця, - не подолає його.

А бідняк, той, хто не має розуму й знання, і хороших рис, хай не зменшить свою молитву. Тобто, в цьому всі рівні, адже всі потребують допомоги Творця в тому, щоб змогти зробити якийсь рух ради віддачі. Отже треба дати лише половину шекеля, тобто після того, як зважив у думці, що бажає діяти ради віддачі, тоді треба дати половину, тобто молитву, адже «молитва робить половину».