240. Визначення станів

(переклад з івриту)

«Рабом» зветься сила віддачі. «Рабинею» зветься сила отримання. «Зівуґом» називається те, що з’єднує силу отримання з силою віддачі, тобто, щоб отримання було ради віддачі. «Породженням» називається, що завдяки цьому удостоюються душі, яка є частиною Всесильного згори, тобто, людина відчуває це.

Творець є тим, хто вводить в зівуґ, тобто Творець допомагає, щоби сила отримання скорилася б перед силою віддачі, і дає людині, щоб мала можливість бути отримувачем ради віддачі.

Людина робить зівуґ, - силами самої людини, без допомоги від Творця, - і з цього зівуґа не виходить жодного породження, оскільки вони не можуть з’єднатися, тому один робиться кульгавим, а інший – сліпим, це так, як сказав Раба: «Прошу вас, не успадкуйте пекло двічі».

«Чоловік з жінкою удостоїлися, - Шхіна перебуває між ними». І слід запитати: адже вони протилежні одне одному, то як можна, щоби був між ними мир?

Однак, саме коли людина зробилася достойною, тобто коли обертає отримання на віддачу, що зветься отриманням заради віддачі, тоді існує мир між ними. Інакше або є між ними незгода, або один підкоряється іншому. А поняття підкорення не зветься любов’ю в досконалості, бо той, хто підкорився, постійно сподівається, що повернеться до нього сила влади.