Бней Барух Академія кабали

«Сказав рабі Ельазар: «З того, що сказано: «І запалає гнів Мій, і поб’ю Я вас...», я вже знаю, що жінки їхні будуть вдовами, а діти сиротами, але ж вчення каже: «і стануть жінки ваші...», - це навчає нас, що жінки їхні бажають одружитися, але не дозволяють їм, а сини хочуть успадкувати майно батьків, - і не дають їм».

І пояснив Раші, - тобто, вони потрапили в полон. Коли так, то будуть там два прокляття. Перше – меч і друге – полон. Бо через те, що підуть в полон, не буде відомо (жінкам), чи їхні чоловіки живі, так само і синам їхнім, якщо захочуть успадкувати майно батьків своїх. (трактат «Бава Меція», 38:2).

І слід зрозуміти за методикою кабали, що через те, що збочить зі шляху Творця, людина падає в полон до кліпот, котрі володарюють людиною, і не дозволяють їй вийти з-під їхньої влади. І справа в тому, що тоді немає можливості людині займатися Торою та заповідями, тому що кліпот панують над нею.

І ось, коли людина йде дорогою правди, тобто на основі віри, що зветься «Доблесну жінку хто знайде», виходить, що людина дає живлення Шхіні. Як сказали мудреці: «Ісраель живлять Батька їхнього, що на небесах», бо заняття Торою та заповідями в ім’я небес зветься «живленням Творця». І це є «жертву Мою, хліб Мій».

І тоді людина досягає розуміння та знання святості в Торі та заповідях, як написано: «Ти даруєш людині знання і навчаєш людську істоту розумінню».

Тому, коли те і те функціонує, тоді є в людини «дружина й діти». Але коли людина завдає шкоди вірі, виходить, що «людина» (в ній) убита, і залишається вона лише в стані худобини, тобто не має ніяких інших понять як тільки досягати тваринних насолод.

Виходить, що «жінка» є категорією «вдова», бо категорія «людина», яка є її чоловіком і тим, хто дає їй віру, загинула. Але не дають жінці одружитися, бо чоловік її потрапив у полон до кліпот, і тому вона не знає, чи його вбито.

Тому навіть коли «жінки бажають одружитися», не дозволяють їм. Тобто, свята Шхіна бажає поєднатися знову з кожним, і хоче дати кожному помисли про повернення до Творця, і це й є сенс «бажають одружитися», і не дозволяють їм. Тобто стан, коли людина сама не бажає поєднатися знову зі святістю через те, що вона в полоні, під владою кліпот.

Але ж якщо не потрапив би в полон, а достеменно був би вбитим, за суттю вислову «грішники за життя свого звуться мерцями», тоді, кінець-кінцем, міг би відповісти собі на питання, яким буде його кінцевий стан.

І тоді могла б почути людина помисли Шхіни про повернення до Творця, що є суттю відозви і пробудження, котрі прийшли зверху до неї, що зветься «жінки бажають одружитися», - але вона не бажає.

І навіть коли отримує пробудження і відчуває насолоду в цьому, людина не збуджується цим до віри, а отримує насолоду, що приходить разом зі збудженням. І не користується збудженням аби виправити свої діяння, тобто, старатися, щоб дії її були заради небес.

І з тієї ж причини також і сини (івр. “банім”) не можуть успадкувати майно батьків своїх, бо розуміння (івр. “hавана”) й знання існують в діях лише коли вони заради небес, тоді є в цьому категорія таємниць Тори. І зовсім не так, коли «немає майна», тобто не вивчають Тору лішма.