233. Вигодовування
(переклад з івриту)
Слід розрізнити дві речі. При вигодовуванні дитина не може смоктати без згоди того, хто вигодовує. Тобто той, хто вигодовує, має бути згоден з тим, щоб перевести «з потенціального у фактичне». Тоді як щодо їжі, - продукти вже існують фактично, а людині необхідно досягти їх. Порівняно з цим при вигодовуванні, - нижній повинен вивести поживу у стан «фактичне».
І якщо вищий має допомагати нижньому, щоб смоктав, це вже визначається як недолік з боку нижнього. І хоч нижній дійсно повинен фактично здобути поживу, але ясно, що потребує згоди вищого, а діяти інакше, тобто примусом, при вигодовуванні неможливо.
Що ж стосується продуктів, які вже фактично існують, є можливість у дитини отримати їх без того, щоб той, хто годує, знав би про це, а також навіть без згоди вищого. А от при вигодовуванні неможливо смоктати щоб той, хто годує, не усвідомлював цього, а все вигодовування є процесом спільним з тим, хто годує. А коли його пожива без того, хто годує, це вже не називається поживою.
При вигодовуванні слід розрізняти:
1) Те, що наповнення є невід’ємним від того, хто його дає. А якщо той, хто дає, не присутній при отриманні наповнення, це не вважається вигодовуванням. Адже неможливо, щоб дитина смоктала без матері. Тоді як решту продуктів можна отримувати навіть коли господар їхній не присутній поряд з ними.
2) Те, що хоч сама пожива існує у вигляді материного молока, але реалізація годування відбувається в момент отримання наповнення. Тобто, що коли молоко з’являється з боку матері без того, щоб дитина отримувала молоко, це вже не називається вигодовуванням, адже вигодовуваня - це саме тоді, коли молоко з’являється назовні сумісно зі смоктанням дитини.
3) Що наповнення приходить не течією, а потрошку, тобто з перервами. Коли щоразу, як бажає смоктати, дитина мусить почати знову, оскільки молоко не виходить з матері течією, а маленькими дозами. Тобто, молоко притягується лише коли є бажання з боку дитини, але відразу воно припиняється, і дитина змушена щоразу починати знову.