221. Що є життям

(переклад з івриту)

Життям зветься увесь той час, поки існує бажання отримати задоволення, або коли має людина задоволення від того, що отримує, або ж є в неї втіха від того, що дає іншим. А якщо пропадає в неї ця сила, називається мертвою.

Тому, коли людина втрачає свідомість, вважається що вона знепритомніла, отже, пропала в неї сила бажання отримувати насолоду. І коли людина кінчає життя самогубством, тобто приходить до стану, коли бачить, з ясними доказами, що вона вже не здатна отримувати насолоду, - може тому, що є в неї багато кредиторів, які завдадуть їй страждань, і ці страждання анулюють невеличку насолоду, котру, як вона бачить, що можна їй ще отримати в цьому світі.

Тому ця людина не належить світу прийдешньому, оскільки вона повинна старатися в Торі та заповідях і отримати насолоду від того, що вона принесе задоволення Створювачу своєму. Ця насолода настільки велика, що має можливість скасувати найжахливіші страждання, що є в світі.

І через це дані нам заповіді, що належать до категорії «дай себе вбити, але не переступи», коли людина приймає на себе страждання самозречення, тому що вірить, що від її самозречення буде втіха для Творця. Якщо так, то той, хто кінчає життя самогубством, він сам свідчить, що не має ніякого задоволення й насолоди в тому, що діятиме в Торі та заповідях заради принесення задоволення Створювачу своєму.