218. Ісраель – сини царів

(переклад з івриту)

Ісраель звуться синами царів через те, що кожний, хто підносить над собою, щоб царювало, Його ім’я, той зветься сином Царя. Як написано: «І освятіться, і будьте святими, бо святий Я, Творець»(1). Кожний, хто освячує себе, зветься святим, оскільки Творець називається Святим.

І треба зрозуміти, що означає «святий». У Єрусалимському Талмуді (в трактаті Євамот, 82): «Кожен, хто відокремлює себе від «наготи», егоїстичного отримання, зветься святим». А в Мідраш Раба, Ваїкра: «...всюди, де ти знаходиш обмеження «наготи», там ти знаходиш святість», адже поняття «святий» - це «відокремлений». Тобто людина має відокремити себе від отримання задоволення.

А яким є святе Ім’я Творця, адже не належить говорити стосовно Нього (хай благословиться) про егоїстичне отримання, бо Творець лише дарує. Тому й людина має бути такою, що лише віддає Творцеві. Це й означає «І освятіться, і будьте святими», тобто будьте виключно такими, що віддають, «...бо святий Я, Творець», оскільки Творець – Той, хто дарує. І це є поняттям злиття.

І про це написано: «Всюди, де ти знаходиш обмеження «наготи» - егоїстичного отримання…», бо «нагота» - розкриття егоїзму, заборонено отримувати втіху, адже лише там, де заповідь, можна втішатися, бо «одне проти одного утворив Всесильний»(2). Проти святої Шхіни існує «чужа жінка», що зветься «кліпою», бо свята Шхіна називається вірою вище знання, що є категорією віддачі. І якщо людина діє з наміром принести задоволення Тому, хто її створив, це зветься, що вона поєднується зі святою Шхіною. А якщо вона діє з наміром отримати самій задоволення, виходить, що поєднується з «чужою жінкою», намір якої – отримувати лише для себе.

Адже поняття єднання Святого, благословен Він та Шхіни - це як Творець лише віддає, так і свята Шхіна, котра є категорією малхут, сходять від неї всі бажання вниз, до нижніх. І тим, що вони перетворюють всі ті бажання на заради віддачі, цим спричинюють, щоб і «корень всіх бажань» був лише у віддачі. І це зветься єднанням, тобто поєднанням двох категорій, щоб стали однією.

І це є поняттям «Чоловік та жінка удостоїлися - Шхіна між ними»(3). Це означає, що оскільки категорія «жінка» є протилежною тому, хто віддає, то це зветься «Шхіна між ними», тобто тоді дається взнаки, що «Той, хто мешкає», перебуває в цих бажаннях. І тоді вони називаються Шхіною, тому що «Той, хто мешкає» і зветься Святим, може поєднатися з ними, бо існує вже властивість тотожності, що зветься злиттям.

Тому в кожному місці, де людина відокремлює себе від отримання насолоди для себе та викликає стан єдності, ти знаходиш у ній святість. Саме внаслідок того, що вище світло може перебувати там, оскільки келім вже можуть отримувати світло Творця, зване святість, бо святість розташовується тільки в місці чистоти. Тоді чистота називається чистотою властивостей, і тоді святість розташовується в місці чистоти.

Але буває іноді й так: «Я Творець, що мешкає з ними, всередині їхньої скверни»(4), іншими словами, якщо навіть немає ще келім, готових бути в тотожності, але, щоб людина могла прийти до цього стану, зверху мусять допомогти їй. Оскільки це проблема стану «ло лішма», світло Тори повертає до добра. Це світло називається «Творець, що мешкає з ними, всередині їхньої скверни».

І це належить саме до стану, коли людина хоче прийти до «лішма», але не може перемогти своє тіло. Тому дають їй це світло, щоб змогла перемогти бажання отримувати та йти шляхом Творця, шляхом віддачі.

І з цього зрозуміємо уривок: «А тепер, якщо послухаєте Мене, і будете берегти Мій союз, і будете Мені обранцями з усіх народів, і будете ви Мені царством священиків та святим народом»(5). Це слова, котрі промовляє Творець до синів Ісраеля. Ці слова, не менше й не більше, і, як зазначено вище, більш за це й не треба.

***

1. Тора, Ваїкра, Кдошим, 20:7

2. Писання, Коелет, 7:14

3. Вавілонський Талмуд, Сота, 17:1

4. Тора, Ваїкра, Ахарей мот, 16:16

5. Тора, Шемот, Ітро, 19:5