208. Поняття праху

(переклад з івриту)

«Яка користь в крові моїй, якщо зійду в домовину? Чи прославить Тебе прах, чи проголосить істину Твою? Почуй, Творцю, і помилуй мене».

Поняття праху – це тоді, коли людина перебуває під владою бажання отримувати, котре є категорією праху, - з цієї властивості народився Адам а-Рішон, але був він «афар мін а-адама» (прах землі). І пояснено в коментарі «Сулам», що «адама» (земля) – так зветься категорія біни, котра є властивістю віддачі.

І коли зіпсував властивість віддачі, впав назад у властивість праху. І зветься прахом через те, що там сталося скорочення, і ніяке благо від святості не притягується туди, тому там в Торі та заповідях відчувають лише смак праху.

Через це виправлення полягає в тому, щоб людина знову прийняла б на себе властивість віддачі. Але таке - не в її силах, оскільки це проти людської природи. Тому кажуть: «Почуй, Творцю, і помилуй мене».

А поняття помилування - це так, як сказали мудреці: «попри те, що не гідний і не вартий», - і це зветься: «І помилую Я того, кого помилую». Адже ми просимо, щоб Творець дав нам цю силу, хоч ми самі й не здатні докласти таких сил.

І це те, що написано: «Творець був у поміч мені», як сказали мудреці: «Якби Творець не допоміг, не подолав би його».

І ми не здатні дати більшого, ніж молитва.