161. Збудження - 1

(переклад з івриту)

У кожної людини, що вірить в Творця, буває певний час, або момент в її житті, коли відчуває вона згори невеличке збудження до відчуття життєвої сили в тому, що має вона зв’язок з Творцем.

І хоча загалом людина перебуває в кількох станах, коли не має вона ніякої прихильності до святості, а іноді трапляється, що взагалі забуває, що існує святість у світі, і навіть якщо пам’ятає, то це тільки завдяки вихованню, тобто звичці.

Наприклад, буває іноді, що людина промовляє «благословення за задоволення», і навіть не відчуває, до Кого вона говорить і що вона каже. А те, що промовила благословення – це через звичність.

Але разом з цим, буває іноді в житті, що людина таки відчуває життєву силу в святості, може бути якийсь короткий час, скажімо наприклад, одну хвилину людина відчувала смак святості, і це прийшло їй від збудження згори. І вона може пробудити «решімо» того, що колись було їй збудження.

Тому виходить, що в кожної людини є всередині решімо, і це решімо готує для неї клі, тобто серце, завдяки котрому вона може утворити збудження знизу.