151. Бажання віддачі - 1

(переклад з івриту)

Запитання: коли кажуть, що бажання Творця дати благо Своїм створінням, і коли створіння отримують Його благо, виходить, бажання Його сповнюється, а отже, Він дістає задоволення від того, що Він є дарителем. Але ж є в нас правило, що Творець – Він лише дарує, віддає, і зовсім не отримує. Якщо так, два пояснення взаємно узгоджені.

І все ж це питання слід поставити щодо самої людини. Як людина, властивість якої – «отримувач», матиме змогу перетворити келім отримання на келім віддачі? Адже навіть коли вона віддає, мусимо сказати, що є їй задоволення з цього, інакше не віддавала б, і ми не можемо зрозуміти, як щось робиться людиною без винагороди.

Бо той, хто має хоч трохи розуму, не здатен до жодної дії, якщо з цього не вийде щось натомість. Однак: «Якби Творець не допоміг йому, не подолав би його», тобто це є дивом і воно вище за знання, і дається це лише як подарунок від Творця. А щодо Творця ми не в змозі збагнути, що існує віддача без отримання, бо це вище нашого розуму, оскільки коренем нашим є отримання.