69. Винагорода за роботу в духовному
(переклад з івриту)
Загалом слід розрізняти в світі три речі:
а) Творець;
б) створіння;
в) добро й насолода, котрі Творець дає створінням.
І в цьому плані ми вирізняємо світ Нескінченності, що заповнює всю дійсність, немає там початку й кінця, і немає там вже місця для роботи, бо нема чого додати.
Перший отримувач зветься Малхут. Вона забажала тотожності властивостей, сказала, що не бажає отримувати так, щоб бути їй отримувачем. І стався «цимцум алеф», - перше скорочення, і на основі четвертої стадії утворилося багато світів і парцуфів, і душ, і ангелів.
Тобто, з четвертої стадії утворився корінь усіх дефектів і місце для виправлень, те, чого не було перш ніж четверта стадія з’явилася. Отже, малхут, що зветься отримувачем, не бажала отримувати для цієї своєї властивості.
А оскільки нові келім отримання, звані «ради віддачі», належать до створіння, тому це просувається повільно. Оскільки йдуть проти природи, тобто проти бажання отримувати, адже від Творця вийшло, щоб нижній таки отримував. Тому – бажання пішло від Творця і цим бажанням усі хочуть користуватися.
А отже, вся наша робота - з бажанням віддавати, коли ми повинні йти проти природи, котру створив Творець. А кінцем виправлення називається стан, коли загальне бажання отримувати буде виправленим ради віддачі, - тоді немає вже роботи.
Виходить, що є тут чотири категорії:
а) Творець;
б) створіння;
в) дарунок, котрий Творець дав створінням;
г) створіння бажають віддавати Творцеві.
Отже, зусилля, - воно через те, що треба працювати проти природи. Тоді як бажання отримувати походить від природи, воно – від Його бажання дати благо Своїм створінням, тому над цим нема чого працювати. А робота, вона лише щодо бажання віддавати.