62. Винагорода й покарання

(переклад з івриту)

В плані духовної роботи користуються винагородою й покаранням в цьому світі, а щодо світу прийдешнього – не користуються, хоч вони й існують. Тоді як в роботі загалу користуються, головним чином, принципом винагороди й покарання щодо майбутнього світу, а не цього світу.

Бо винагорода називається насолодою, а покарання називається стражданнями. І щодо загалу, що працюють заради власної користі, користуються винагородою й покаранням майбутнього світу, тому, що лише в світі прийдешньому вони відчують насолоду у виконанні Тори та заповідей і страждання від того, що не виконували Тору та заповіді.

А от в цьому світі вони не відчувають насолоду і страждання від виконання Тори та заповідей, чи навпаки. Тому вони повинні користуватися цим лише в плані світу прийдешнього.

І зовсім інша справа – ті, хто працюють як особистості: вони відчувають покарання, коли відсутня в них віра в Творця, тобто страждання від того, що немає в них віри. І мають вони насолоду, тобто винагороду, в тому, що є в них можливість вірити, що Творець управляє світом як добрий і добродійний, і це зветься винагородою й покаранням в рамках цього світу.