50. Відчуття часу в людини

(переклад з івриту)

Коли людина втішається від чогось, це походить від категорії «внутрішнє світло», коли світло світить у клі. Коли людина втішається від минулого, вона відчуває задоволення від решімот, що залишилися від внутрішнього світла. А коли людина радіє, якщо світить їй те, що вона має отримати в майбутньому, це походить від навколишнього світла.

Виходить, що ці три речі говорять про відчуття задоволення в людині в теперішньому, в тих трьох келім, що звуться минулим, теперішнім та майбутнім. І минуле може бути лише коли передує цьому внутрішнє світло, що зветься «теперішнє», а після цього існує «минуле», а після цього починають втішатися від майбутнього.

Виходить, світло, що світить в теперішньому, походить від внутрішнього світла, а світло з минулого зветься так на ім’я решімот, що залишилися з минулого. А світло майбутнього називається навколишнім і зветься «світлом впевненості», тобто скільки світить людині впевненість, яка є в неї, в цій мірі вона може відчувати задоволення. А навколишнє світло називається світлом кінця виправлення.