29. Дивиться Творець на діяння

(переклад з івриту)

«Дивиться Творець на діяння праведників і на діяння грішників, і не знає, чого бажає Творець, чи діянь...», коли він говорить: «І побачив Творець світло, що хороше, і відділив...» - він каже про діяння праведників.

І слід зрозуміти, як може існувати сумнів, щоб сказати, - не знає, чого бажає Творець. І чи спаде тобі на думку, що Творець бажає діянь грішників?

Тож згідно зі з’ясованим правилом, що перш ніж удостоїться людина вийти із себелюбства, але ще існує й володарює в ній бажання отримувати, тоді при всіх добрих справах, котрі робить людина, якщо бажає вона спрямувати намір ради віддачі, - бачить вона, що тіло не згодне з цим, тому що це проти його природи.

Виходить, що будь-яке з діянь, котрі робить в Торі та заповідях, коштує людині багато зусиль, тому що зло, що в її нутрі, протидіє цьому. І тоді цей стан зветься «діяння грішників», бо зло поки що існує в її нутрі і переборює її щодня.

Але ж після цього, як удостоюється виправити зло, що в її нутрі, і робиться праведником, тоді її діяння – без усяких зусиль, тому що зло, що в ній, вже не опирається їй, коли спрямовує всі свої дії на заради віддачі, і здійсниться «Полюби Творця Всесильного свого всім серцем своїм» - двома началами. Виходить, що дії людини називаються «діяннями праведників».

І тоді виникає питання, чого бажає Творець, - того, коли людина докладає зусиль і щоразу потребує додаткового зміцнення, - виходить, що людина проявляє свої власні зусилля, тобто, діє як така, якою вона й є. А от під час «діянь праведників» немає їй ніяких зусиль, а зветься тоді цей стан «спокоєм душі».

Виходить, що питання «чого бажає Творець» полягає в тому, - чи бажає роботи, коли людина труждається, чи роботи праведників, хоч тоді вона й не докладає зусиль, як написано в Зоар: «Там, де присутній клопіт, там є сітра ахра». Тобто, весь той час, поки людина ще не виправила своє зло, щоб було добром, для неї існують зусилля.

Тому наводить доказ з «І побачив Всесильний світло, і відділив...» - тобто можна сказати, що діянь праведників. Бо з боку Творця мета полягає в тому, щоби створіння дійшли б до осягнення задуму творіння, яким є «дати благо Його створінням».

Але оскільки неможливо досягти це без тотожності властивостей, то поки людина займається досягненням тотожності властивостей, вона докладає зусиль, - і це з боку Творця. Але зі сторони людини, - до зусиль вона повинна прагнути завжди.

Тому, коли вона удостоюється злиття з Творцем, і тоді немає вже сітри ахри, і немає їй зусиль, тоді людина має прагнути до зусиль.

Але тоді неможливо, щоб були їй якісь зусилля. Тому рада цьому така, як написано в Зоар, що трепет людини – від минулого, тобто коли немає в неї роботи та зусиль, вона повинна прагнути до зусиль, котрі були в неї, коли вона перебувала в стані «діянь грішників», і тоді є в неї стан досконалості.