15. Закони
(переклад з івриту)
У «Мідраш Раба» написано: «Інша річ, і це – суди: є у ідоловірців судді, і є в Ісраеля судді, і не знаєш ти, що відрізняє їх».
Приклад з хворим, до якого прийшов лікар з візитом, сказав домочадцям: «Давайте йому їсти все, що просить». Увійшов до іншого, сказав домочадцям: «Бережіть його, щоб не їв те і те». Запитали його: «Щодо першого ти сказав, щоб їв що захоче, а про другого сказав, щоб не їв певну їжу?» Відповів їм: «Першому не жити, тому сказав я, щоб їв що захоче, але той, хто виживе, я сказав, щоб берегли його».
Так і у ідоловірців є судді, і не займаються Торою, і не виконують її, як сказано: «Також і їм дав Я закони недобрі, і приписи, за якими не жити їм» (Єхезкель, 20). Але заповіді, - ось що написано про них: «Які виконуватиме людина і житиме ними» (Ваїкра, 18).
І слід зрозуміти:
1) Адже вислів, котрий Мідраш наводить з Єхезкеля, має на увазі суддів ідоловірців, але ж сам вислів говорить про народ Ісраеля.
2) У прикладі лікар каже: годуйте його тим, чим він попросить, тобто, немає ніяких обмежень, а з вислову «закони недобрі, і приписи, за якими не жити їм» виходить, що є в них закони та обмеження, а це протирічить прикладу.
І маємо пояснити, що в Мідраші, там де каже, що є у ідоловірців судді, маються на увазі не народи світу, а Ісраель. А те, що називає «суддями ідоловірців», означає, що всі заповіді вони виконують тому, що розум зобов’язує їх, а не тому, що йдуть путями віри щоби прийти до лішма, - то цей розум називається «суддя ідоловірців».
А оскільки все, до чого зобов’язує суддя, є лише шляхом ло лішма, тобто, не має наміру прийти завдяки цьому й приліпитися до життя, тому виходить, що не жити йому. Тому й сказав, - давайте йому їсти, і поживою для життя його буде все, що він просить, тобто немає для нього особливих умов, тому що не жити йому, то не так вже й важливо, що він робить.
Але ж судді Ісраеля, коли сила судження - від властивості «ісраель», тобто завдяки вірі прийти до злиття, то є для нього особливі умови, що не від будь-чого можна йому отримувати життєву силу. А завжди слід берегти його, щоб не їв одну відому річ, тобто, щоб не отримував життєву силу, навіть від заповідей та добрих справ, якщо це не приводить його до злиття [з Творцем].
І це є поясненням «щоб не їв те і те», отже щоб не отримував життєвої сили від певної речі, тобто від бажання отримувати.
І згідно з цим знаходять рішення два питання:
1) Що мається на увазі Ісраель, а не народи світу.
2) Що в стані ло лішма також існують заповіді та закони, але недобрі, як сказали мудреці: «Не удостоївся, – робиться йому зіллям смерті». Отже, потрібно намагатися, щоби суддя був суддею Ісраеля, і тоді прийдемо до злиття з Життям живих.