Що означає, що світ створено для Тори
Стаття 3, 1990 р.
(переклад з івриту)
Ось, Раші наводить вислови кабалістів про «Спочатку створив», - «Для Тори, котра зветься «початком Його шляху». І для Ісраеля, що звуться «Святість Ісраель, початки її урожаю».
І треба зрозуміти, що означає, що «для Тори створено світ». Бо Тора, в простому сенсі, є заповіді Царя, який дав настанови, щоб виконувати їх. То чи настанови Царя мають якусь нестачу, щоб треба було, аби був хтось, хто виконає їх, і чи вони мають відчуття?
Можна сказати, що Цар бажає, щоб дотримувались Його настанов. Але це можна б сказати про царя з плоті та крові, котрий хоче дати людям накази, і від цього він має задоволення. Але не можна сказати таку річ про Творця, що Він бажає, щоб Його вшанували, і щоб дотримувались того, що Він наказує їм.
А також треба зрозуміти те, що сказали кабалісти, що для Ісраеля створено світ. Тобто, виходить, не для Тори. Коли так, маємо зрозуміти, чи є у створення світу дві причини, або ж це - одна причина, тобто обидві вказують на щось одне.
Відомо, що причина створення світу походить від Його бажання насолодити створіння. А для того, щоб висвітлити досконалість Його дій, тобто, щоб не було дефекту сорому, зроблено виправлення скороченням і прихованням, щоб добро та насолода світили б тільки тоді, коли у отримувача буде намір «заради віддачі», а інакше існує приховання лику Творця. І через це дана нам заповідь віри в те, що Він керує Своїм світом категорією «Добрий і Той, хто дає добро». І за допомоги заповіді віри в Творця, і того, що виконуватимуть Тору та заповіді на основі віри, тоді виправлений буде феномен сорому.
Але через те, що створіння створено з бажанням отримувати для своїх потреб, вони не здатні піднятися на рівень, щоб всі їхні дії були б «в ім’я небес», а не заради власної користі. Тому це призвело до того, що бажання отримувати зветься «зло». А той, хто йде його шляхом, зветься «грішником». А бажання отримувати ради власної користі називається «злим началом», оскільки все, що воно змальовує людині, щоб вона зробила, все це в категорії отримання для себе, і це спричиняє зло людині.
Тобто, в цьому полягає вся причина того, що людина не може досягти добра та насолоди, тих, котрі є в бажанні Творця дати створінням. Бо на цю категорію, звану «бажання отримувати для себе», було зроблено виправлення, тому що бажання отримувати є властивістю зворотною щодо Творця, бажання якого – лише віддавати, а бажання отримувати не здатне віддавати.
І для того, щоб була тотожність властивостей, тобто щоб людина, коли вона отримує, має бути в неї можливість спрямувати намір, щоб отримання було ради віддачі, і це вже зветься, що вона віддає. А також зветься це «тотожність властивостей», або «злиття». Бо в духовному тотожність називається «злиттям», при тому, що в дії людина отримує. І це зветься «отримує заради віддачі».
Проте, як це можливо, щоб була можливість прийти до тотожності властивостей? Адже це бажання отримувати, - його створив Творець, то як можна скасувати ту природу, котру створив Творець? То дано цьому виправлення, бо насправді, природу бажання отримати неможливо скасувати. Але для цього додають до нього намір віддачі. Виходить, що бажання отримувати, тобто, коли людина бачить щось, від чого може отримати задоволення, залишається. Означає це, що зрештою людина насолоджується, просто вже з іншим наміром. І це зветься «отримує заради віддачі».
Але як людина може утворити інший намір, ніж бути тим, хто отримує не для власної користі, а на користь Творця? Про це сказали кабалісти: «Сказав Творець: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». Тобто, що завдяки чудодійному засобу, - Торі та заповідям, людина може дістатися й досягти бажання віддавати. І тільки це й є єдиною радою, щоб людина змогла б заслужити келім віддачі, про що і сказали кабалісти: «Світло, що в ній, повертає до добра».
Виходить, що завдяки Торі людина здобуде келім віддачі. І тоді зможе дістати ті добро та насолоду, котрі Творець бажає дати створінням. В цьому аспекті Тора називається «тар’яґ ітін», тобто, 613 порад, за допомоги яких людина заслуговує келім віддачі.
А потім, тобто після того, як удостоїться завдяки Торі келім віддачі, тоді їй треба отримати благо та насолоду, котрі є в задумі Творця. А ці благо та насолода також звуться категорією «Тора». Іншими словами, тоді «тар’яґ ітін» перетворюються на «тар’яґ пкудін», 613 внесків. Що означає, що в кожній заповіді утримується особливе світло.
І це, як написано (в Передмові до книги Зоар), такими словами: «І в цьому плані є в Торі та заповідях поняття «зробимо» і поняття «почуємо». Як сказали кабалісти: «Ті, хто виконують Його слово, аби почути голос Його слова, - спочатку «робити», а потім «почути». А коли виконують Тору та заповіді в аспекті «ті, хто виконують Його слово», ще до того, як заслужили почути, звуться ці заповіді «тар’яґ ітін». І вони є категорією «ахор», - зворотна сторона. А коли заслуговують «почути голос Його слова», робляться 613 заповідей категорією «пкудін». І це від слова «пікадон» - внесок. Бо є 613 заповідей, де в кожній з них вкладено світло окремого ступеня».
І зі сказаного зможемо пояснити те, що запитували, - що означає, що для Тори створено світ.
І чи Тора має відчуття, щоб відчути, що бракує їй тих, хто б її дотримувався? А також запитували ми, - чи не сказали кабалісти в іншому місці, що задля Ісраеля створено світ?
А справа в тому, що обидва вказують на одне: що причиною створення світу було Його бажання дати благо створінням. І наводиться (в Мідраш Раба, Берешіт), що коли Творець бажав створити Адама Рішона, тоді ангели стали проти цього, сказавши: «Що таке людина, що згадуватимеш про неї, і навіщо Тобі це лихо?» І Творець відповів їм, що це подібно до царя, в якого є палац, сповнений всілякого добра, але немає в нього гостей.
Виходить, що створення людини сталося з причини «насолодити створіння». І це те, що сказали, що створіння світу було задля Ісраеля, званого «початок». Але що то за добро та насолода, котрі хотів Він дати їм?
Тоді з’явилися кабалісти і сказали нам, що добро та насолода – це Тора. Тобто, що створення світу сталося, аби Ісраель отримали та мали б задоволення від добра та насолоди, котрі є в Торі.
Виходить, те, що сказано: «Для Ісраеля створено світ», і те, що сказано: «Для Тори створено світ», - це одне й те ж. Просто в одному говориться про тих, хто отримав, і це – Ісраель, а в другому – що саме Ісраель отримують. Іншими словами, один вираз говорить про клі, а другий говорить про світло. Але обидва вони є одним, - світло та клі.
Однак те, що сказали: «Для Тори створено світ», треба пояснити в два способи:
а) як сказано вище, Тора є категорією «тар’яґ ітін», тобто 613 порад, як підкорити зло, як написано: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». Що означає, що Торою виправлять зло, «бо світло, що в ній, поверне його до добра».
І в цьому плані можна пояснити те, що сказали кабалісти (в трактаті Шабат, 33): «Якби не Мій союз вдень і вночі, законів неба та землі Я не встановив би», де «вдень і вночі» означає Тору, як написано: «І роздумуй про неї вдень і вночі». Тобто, якби не Тора, світ би не існував.
І маємо пояснити, що завдяки Торі, світло якої повертає до добра, світ може існувати. Інакше кажучи, буде можливість отримати добро та насолоду, тому що Тора виправить те зло, що є в створіннях, і будуть вони в тотожності властивостей, як зазначено вище, бо цим буде виправлений дефект сорому.
І зрозуміло само собою, що коли б Тора не повертала до добра, тоді не існувало б можливості отримати благо та насолоду. Виходить, «законів неба та землі Я не встановив би», і тоді було б усе позбавлене користі.
Виходить, що «Торою» називається тут лише категорія «ітін», тобто порад, як отримати благо;
б) як зазначено вище, Тора є категорією 613 «пкудін»-внесків, і це - «святі імена». Тобто, як сказано в Передмові до Зоар, «Що в кожну заповідь вкладено світло певного ступеня, котре відповідає певному органу з 613 органів і сухожиль душі та тіла. І виходить, що виконанням заповіді людина притягує до органу в своїх душі та тілі світло певного рівня, котре належить тому органу та сухожиллю. І це – категорія «панім» - лицьова сторона, - заповідей, що зветься тоді «пкудін».
А зі сказаного треба пояснити те, що сказали кабалісти: «Світ створено для Тори», тобто те, що говорять, що створення світів було для того, щоб насолодити Його створіння. Ті добро та насолода містяться в Торі, котра зветься «іменами Творця». Бо загальне ім’я Творця, це «Добрий і Той, хто дає добро».
Бо імена, котрі дають Творцеві, вони виключно за принципом «З діянь Твоїх пізнаю Тебе». Тому, оскільки дістали від Творця благо та насолоду собі й усьому світові, тому дали Йому ім’я «Добрий і Той, хто дає добро». Як сказали кабалісти: «Добрий для нас і дає благо іншим», це означає, що осягли, що самі вони отримали благо від Творця. А також осягли, що Творець дає добро також і іншим.
Але про самого Творця неможливо сказати нічого, як написано в Зоар: «Думка не осягає Тебе абсолютно». А пояснення виразу: «Про самого Творця неможливо сказати нічого» - бо немає в нас щодо Творця жодного осягнення. Виходить, згідно з цим, що сказане кабалістами, що світ створено для Тори, а також те, що сказали, що світ створено для Ісраеля, - це все одне. А відмінність лише між світлом і клі. Світлом зветься Тора. А клі для отримання світла зветься «Ісраель».
І ця справа пояснена в книзі «Прі хахам» (частина 2, стор.64), де пояснено поняття «Тора і Ісраель, і Творець є одне». І ось його слова: «І бачиш ти, що сутність «тарах»-620 імен, - 613 заповідей Тори і семи заповідей мудреців, вони, власне, п’ять рівнів душі, тобто НАРАНХАЙ. Бо келім НАРАНХАЙ, вони з тих 620 заповідей. А світло, що в НАРАНХАЙ, воно є сутністю світла Тори, що в кожній із заповідей. Виходить, що Тора і душа є одне. Але Творець, Він є сутністю світла Нескінченності, одягненого в світло Тори, в 620 заповідей».
Отже, категорії «Ісраель» і «Тора» - це одне й те ж. А різниця в тому, про що йдеться, - або про світло, або про клі.
Проте, порядок роботи визначається тим, що ми народилися вже після гріха Древа пізнання, тому ми вже занурені в бажання отримувати для власної користі, на що було скорочення та приховання. Тому порядок нашої роботи починається з категорії «робота ло лішма». Тобто, коли ми починаємо виконувати Тору та заповіді, ми повинні вірити навіть на основі ло лішма. Бо без віри, навіть ло лішма, не зможемо діяти.
І кожного разу, коли робота виконується на основі віри, вже робиться вона важкою. Тобто, що тільки там, де винагорода й покарання відкриті, тоді робота зветься «в знанні», оскільки відразу бачать результати.
Але ж коли винагорода та покарання приховані, і маємо тільки вірити в них, тоді навіть ло лішма дається великими зусиллями. Проте це ще не так страшно, оскільки воно не проти природи бажання отримувати для себе. Але ж коли бажають прийти до злиття, що зветься «заради віддачі», тоді починає тіло опиратися з усіх сил, і без допомоги згори неможливо вийти з-під влади бажання отримувати.
І про це сказано «Якби Творець не допоміг би, не подолав би його». А раду цьому може дати Тора, бо «світло, що в ній, повертає до добра». А потім, коли вже здобула людина келім віддачі, удостоюється вона категорії, що зветься «імена Творця». А це – те добро та насолода, котрі були в задумі Творця дати їх створінням. І це те, що сказали, що причина створіння світів це – насолодити Його створіння.